Коли почалося повномасштабне вторгнення, Тарас був серед тих, хто не вагався. Пішов захищати країну майже одразу. А коли після поранень сам потребував захисту, то почув у відповідь: «Ти симулянт!».
Коли почалося повномасштабне вторгнення, Тарас був серед тих, хто не вагався. Пішов захищати країну майже одразу. А коли після поранень сам потребував захисту, то почув у відповідь: «Ти симулянт!».
Після початку повномасштабного вторгнення стало зрозуміло, що законодавство, покликане захищати звільнених з російського полону цивільних і військових, не відповідає масштабам сучасних викликів. Попри чинний Закон № 2010-IX, тисячі людей стикаються з бюрократичними бар’єрами, невизначеністю статусу та відсутністю належних гарантій. Про ключові проблеми реалізації прав звільнених осіб, щодо яких встановлено факт незаконного позбавлення свободи внаслідок збройної
Ганна Лашкевич 72-річна пенсіонерка. Живе з онуком в орендованій квартирі у місті Нововолинську. Але все її життя залишилось у селищі Піски, поблизу Донецького аеропорту. Саме там був її дім, родина, мрії. Ганна, як і тисячі постраждалих від війни українців, втратила житло. Нині намагається отримати компенсацію. Ця боротьба за право «бути вдома» триває вже майже 12 років.
Ігор Козацький 6 років виборював своє право на одноразову грошову допомогу через поранення. Але посадовці не зважають на закон і докази. Тепер він знову змушений доводити державним органам, що отримав бойове поранення і втратив здоров’я.
Разом із захисниками після полону повертаються й сотні цивільних українців. Україна забезпечує звільненим реінтеграцію до суспільства. Вони отримують усе необхідне: медичну допомогу, реабілітацію, належні грошові виплати. З якими проблемами стикаються постраждалі на практиці та чому не діє державна допомога далі у нашій статті.
