ПОДІЛИТИСЯ

09 грудня 2021 року Кабінет Міністрів України затвердив Постанову №1301, якою було внесено зміни до Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації. Що саме змінилося у Порядку і які питання залишились невирішеними – розбирались фахівці Правозахисної Групи «СІЧ»: аналітик Віктор Філатов та юристка Ксенія Онищенко.

 

У новому Порядку можна виділити наступні новації:

  1. Розширено перелік підстав для отримання грошової компенсації. Відтепер грошову компенсацію можна отримати не тільки за зруйноване внаслідок надзвичайної ситуації житло, а й за житло, яке було зруйноване в процесі ліквідації наслідків таких ситуацій.

 

  1. Додано пункт, відповідно до якого грошова компенсація виплачується. навіть якщо громадяни вже самостійно відновили зруйноване житло за власні кошти, не дочекавшись рішення про виплату грошової допомоги. Однак, якщо відновлення житла було за кошти державного чи місцевого бюджетів, то компенсація не виплачується.

 

  1. Упорядковано процедурні питання щодо створення спеціальних комісій, які будуть обстежувати зруйноване житло та встановлювати причинний зв’язок руйнувань з надзвичайними ситуаціями воєнного характеру. Зокрема, закріплено право громадських об’єднань долучатися до роботи комісій в якості спостерігачів. Це своєрідний громадський контроль за законністю прийнятих комісією рішень.

 

  1. Внесено норми, згідно з якими комісія має враховувати в процесі прийняття рішення. різного роду офіційні документи, в яких містяться відомості про події, що спричинили руйнування (звіти Верховного комісара ООН, Міжнародного комітету Червоного Хреста тощо). Це значно підвищує шанси пов’язати факт руйнування житла з надзвичайними ситуаціями воєнного характеру.

 

  1. Підсилено позиції заявників, які отримали право долучатися до роботи комісії та своїми активним діями доводити факт руйнування житла та відстоювати право на отримання компенсації. Зокрема, заявникам надано право представляти експертні висновки, відео та фото докази, а також інші матеріали, що стосуються обставин руйнування житла.

 

  1. Закріплено низку обов’язків органів місцевого самоврядування та військово-цивільних адміністрацій щодо формування списків постраждалих, житло яких зруйноване внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, а також їхнє інформування щодо можливості отримання грошової компенсації за зруйноване житло. Поряд з цим регламентовано і права цих суб’єктів щодо перевірки достовірності інформації, яку надають постраждалі через відповідні державні реєстри.

 

  1. Визначено одноразовий характер компенсації за зруйноване житло, тобто повторна виплата коштів за один об’єкт житла не допускається, крім виплати грошової компенсації за частину того ж самого зруйнованого житла.

Проаналізувавши вищевикладені новації, аналітик Віктор Філатов резюмує: «Зміни Порядку мають уточнюючий характер та стосуються процедурних аспектів отримання грошової компенсації за зруйноване житло внаслідок надзвичайних ситуацій воєнного характеру. Деякі аспекти, на жаль, так і не були розкриті у Постанові №1301. Наприклад, не вирішено питання компенсації за житло, яке не зруйноване, але особа не може ним користуватися внаслідок збройного конфлікту. Насправді, таких громадян дуже багато, і як правило, усі вони мають статус внутрішньо переміщеної особи.»

 

Юристка Ксенія Онищенко вже давно працює з постраждалими, житло яких було зруйноване внаслідок збройної агресії РФ і зазначає, що однією з найголовніших проблем залишається відсутність порядку обстеження зруйнованого та пошкодженого майна.

Згідно п.12 Порядку визначено: «Для проведення обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, органи місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності – військово-цивільні адміністрації населених пунктів утворюють комісію з обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації (далі – комісія з обстеження), призначають її голову, заступника голови та затверджують її склад із залученням, за згодою депутатів відповідної місцевої ради, представників райдержадміністрацій та правоохоронних органів, а також представників громадських об’єднань та неприбуткових організацій. У разі потреби до обстеження житла відповідно до законодавства можуть за згодою залучатися фахівці проектних і науково-дослідних організацій та інші суб’єкти господарювання, у тому числі ті, які мають право проводити обстеження та технічну інвентаризацію об’єктів нерухомого майна.

До складу комісії з обстеження можуть залучатись уповноважені представники Збройних Сил на підставі письмового дозволу Командувача об’єднаних сил.»

Ксенія вважає, що у зв’язку з такою невизначеністю складу комісії, не можна говорити про достовірність та відповідність результатів обстеження з реальною завданою шкодою і можливості постраждалої особи отримати компенсацію.

Для отримання компенсації залишилось обов’язковим пред’явлення постраждалою особою інформаційної довідки (витяг) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про припинення права власності на житло у зв’язку з його знищенням, що у багатьох випадках є неможливим, оскільки відсутня інформації в Державного реєстру про право власності на нерухоме майно. Що в свою чергу позбавляє права постраждалої особи на отримання передбаченої законом компенсації.

Не змінним залишилась і вимога щодо отримання грошової допомоги за пошкоджене житло: «Грошова допомога надається постраждалим, житло яких пошкоджено внаслідок надзвичайної ситуації або проведення робіт з ліквідації її наслідків та які відмовилися від евакуації, відселення та залишилися на попередньому місці проживання та/або в межах відповідного населеного пункту.» Хоча більшість людей, житло яких було пошкоджене, змушені були покинути не тільки дане жито, але й населений пункт (оскільки залишатися було небезпечно для життя) і шукати більш небезпечні умови для проживання. Чим обумовлена така вимога – досі незрозуміло.

«Найбільш турбуюче питання  – розмір грошової компенсації також залишився поза увагою. Так, згідно п.32 Порядку, розмір грошової компенсації визначається за показниками опосередкованої вартості спорудження житла у регіонах України відповідно до місцезнаходження житла (але не більш як 300 тис. гривень за один об’єкт зруйнованого житла). Проте, в більшості випадках, розмір завданих збитків постраждалій особі в два- три рази більший ніж максимально визначений розмір», – додає Ксенія Онищенко.

Зміни, які були внесені Постановою Кабінетом Міністрів України №130109 грудня 2021 року до Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації є несуттєвими та не вирішують проблем більшості постраждалих. житло яких зруйноване/пошкоджене в результаті бойових дій.

Також Ксенія зазначає, що залишається не вирішеним питання житла яке знаходиться на непідконтрольній українській владі території та порядок  отримання компенсації за таке майно. Ми сподіваємося, що в недалекому майбутньому у кожного, чиє майно постраждало в внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, з’явиться можливість отримати відшкодування яке буде співрозмірне завданій шкоді.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут