Сергій Клевец – один з 33-х водіїв-волонтерів, яких російські окупанти понад 2 місяці утримували в неволі ще навесні 2022 року. Чоловіку, як і іншим водіям інкримінували “тероризм" і хотіли ув’язнити на строк від 5 до 10 років. На щастя, Сергія звільнили, однак вже в Україні він зіткнувся з необхідністю доводити факт свого перебування у полоні, з бюрократією і довгим очікуванням допомоги від держави. Завдяки правовій підтримці правозахисників, Сергій все ж таки виборов своє законне право на допомогу. Однак цивільні після звільнення з російської неволі потребують допомоги одразу, а не через півроку, а схожі ситуації відбуваються доволі часто. Саме тому правозахисники пропонують змінити терміни отримання допомоги на більш гуманніші.
Сергій – ювелір із Запоріжжя. В перші дні повномасштабної війни він вирішив допомагати евакуювати людей з Маріуполя, однак до мешканців окупованого міста, чоловік так і не доїхав.
«На першому ж блокпосту мене затримали російські військові, сказали що я терорист і переводжу зброю для азовців. З того моменту почалося справжнє “пекло”, яке тривало 74 дні», – ділиться волонтер.
Чоловіка звільнили не в рамках офіційних обмінів, які проводить Координаційний штаб. Саме тому він не мав статусу полоненого і йому довелось цей статус доводити самостійно. В цьому Сергію допомогла юристка Правозахисної Групи “СІЧ” Юлія Полєхіна, до якої він звернувся. Одразу вона допомогла чоловіку скласти заяву до правоохоронних органів та пояснила що треба робити далі.
“Люди, які звільняються неофіційно, не в рамках роботи координаційного штабу, мають зібрати докази свого незаконного затримання: отримати підтвердження СБУ про факт свого затримання і звільнення, якщо є – надати постанови рф, фото/відео докази тощо. Однак, якщо обмін проходив в рамках діяльності координаційного штабу – все відбувається швидко і ніхто не має нічого пояснювати”, – говорить Юлія Полєхіна.
Юристка почала займатись справою Сергія Клевця в кінці 2022 року. Тоді довелось заново відкривати кримінальне провадження, на що теж було витрачено час. Запити до СБУ відправили 20 липня 2023 року. А вже 27 липня 2023 року Сергій надіслав заяву до Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. У вересні йому зателефонували і повідомили, що скоро буде комісія і треба почекати. Отже 22 вересня заяву розглянули і нарешті 30 листопада чоловік отримав гроші.
“З моменту написання заяви Сергієм до отримання грошей пройшло чотири місяці. Підготовчий момент теж досить довготривалий і важливий, бо якщо подати заяву без доказів її просто не будуть розглядати і нададуть відмову. Це дуже довго!”, – додає юристка.
В Положенні про Комісію з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України (далі – Комісія) зазначено, що комісії скликаються у разі потреби, але не рідше ніж один раз на квартал. Однак, юристка вважає, що з огляду на те скільки людей пишуть заяви, це дуже рідко:
“Звільненим цивільним потрібні ці гроші одразу, вони мають лікуватися за якийсь кошт, їм потрібно за щось жити, а після звільнення звісно людина не має жодної допомоги. Я вважаю що потрібно змінювати строки в положенні або змушувати Комісію частіше засідати, аби люди які вийшли з неволі отримали швидше потрібні їм гроші. Такі очікування – негуманні!”, – пояснює Юлія Полєхіна.
Кейс Сергія – не єдиний. Наприклад, заявниця Юлії Полєхіної, звільнена у травні 2023-го Олена Ягупова вже чекає три місяці з моменту надсилання заяви, але гроші досі не отримала. Інший звільнений волонтер Сергій Лінь отримав відмову від Комісії лише через 5 місяців.
Історію Сергія, який закликає інших потерпілих від російських тортур не мовчати і звертатися за допомогою правозахисників, дивіться у фільмі.
Захист прав постраждалих від війни здійснюється в рамках програми USAID Ukraine – USAID Україна «Права людини в дії», яка виконується УГСПЛ.