Правозахисна Група “СІЧ” з 2014 року захищає права полонених та цивільних заручників. Тому вступ в силу цього Закону був довгоочікуваним для всієї команди. Закон України №2010-IX «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їх сімей» (далі – Закон) набув чинності 19.10.2022 року.
Цей документ працює вже кілька місяців, тому прийшов час отримати відповіді на наступні питання:
- Що змінилось з прийняттям Закону?
- Які проблеми заважають надавати комплексну підтримку полоненим та їхнім сім’ям?
- Які пільги гарантує Закон і чи є соціально захищеними ці категорії громадян?
- Чи ефективний Закон на практиці?
Пропонуємо детальний аналіз цього нормативно-правового акту від аналітика Правозахисної Групи “СІЧ” Віктора Філатова.
Наступним матеріалом буде практичний огляд цього Закону – від нашої юристки, документаторки воєнних злочинів росії Юлії Полєхіної, яка надає правову допомогу полоненим та їхнім рідним.
НАВІЩО ПОТРІБЕН ЗАКОН?
Минуло 8 років від початку збройної агресії Росії на Донбасі та окупації Криму і майже рік після повномасштабного вторгнення РФ в Україну. Однак в державі не було комплексного законодавчого акту, який би встановлював механізм соціального та правового захисту осіб, які перебували чи перебувають у полоні. Ця проблема гостро сприймається правозахисним середовищем, представники якого не раз готували відповідні пропозиції владі. Експерти від громадськості посилалися, зокрема, на Женевську конвенцію про поводження з військовополоненими від 12 серпня 1949 року, Конвенцію про захист цивільного населення під час війни від 12 серпня 1949 року та Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод.
Зрештою, Український парламент прийняв Закон, який повинен врегулювати питання соціального і правового захисту осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Документ встановлює законодавчі гарантії захисту прав таких осіб та членів їх сімей, а також врегульовує механізм реалізації цих прав.
ХТО МОЖЕ РОЗРАХОВУВАТИ НА СОЦІАЛЬНО-ПРАВОВІ ГАРАНТІЇ?
Розраховувати на соціально-правові гарантії від держави можуть наступні категорії громадян:
– полонені військовослужбовці та інші особи, які захищають суверенітет та територіальну цілісність України;
– цивільні заручники;
– політв’язні Кремля;
– іноземні добровольці, які у лавах Збройних Сил України захищають державу від зовнішньої військової агресії;
– члени сімей вищевказаних осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення свободи внаслідок збройної агресії РФ.
ЯКІ ПІДСТАВИ ОТРИМАННЯ ГАРАНТІЙ ВІД ДЕРЖАВИ?
Основна підстава – це встановлення факту позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Це покладено на відповідну Комісію Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, яка є спеціальним постійно діючим органом, який утворюється при центральному органі виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику з питань тимчасово окупованих територій у Донецькій і Луганській областях та тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і міста Севастополя.
“В нормах Закону не прописано про будь-яку передачу повноважень. Тобто є новий Закон і має бути створена нова комісія, яка почне свою роботу на зовсім інших засадах. Тому, стара комісія припиняє своє існування і передає повноваження новоутвореній. ”, – деталізує аналітик.
До складу Комісії, окрім представників Президента та виконавчої влади, увійдуть представники громадських об’єднань правозахисної спрямованості. Рішення має прийматися колегіально.
Комісії необхідно надати такий пакет документів:
*заява особи або його представника;
* повідомлення від сил безпеки та оборони. (Це можуть бути довідки від СБУ та інших правоохоронних або військових органів про факт перебування особи у полоні;
*документи, які підтверджують факт та обставини позбавлення особи особистої свободи;
*документи (довідки) щодо достовірності відомостей (інформації), наведених особою тощо.
У Постанові Кабміну № 1281 від 15.11.2022 року вказано, що це документи та/або відомості, що підтверджують порушення норм Конвенції про захист цивільного населення під час війни стосовно заявника під час його захоплення, незаконного затримання, незаконного арешту, незаконного тримання або іншим чином незаконного позбавлення особистої свободи державою-агресором, її органами, підрозділами і формуваннями, іншими утвореннями. Тобто це будь-які документальні свідчення того, що особа перебувала у полоні, включаючи документи держави-агресора: протоколи затримання, відеозаписи, фото та інше.
В державі буде створений Єдиний реєстр осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. У Постанові № 1281 регламентовано порядок створення та ведення цього реєстру, однак не вказано чітких термінів, коли цей реєстр повинен запрацювати.
“Скоріш за все на даний час вирішуються організаційні питання та апробація самого реєстру, а працювати він почне трохи згодом”, – додає Віктор Філатов.
НА ЯКІ САМЕ ГАРАНТІЇ МОЖНА РОЗРАХОВУВАТИ?
В Законі передбачені наступні соціально-правові гарантії для осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України:
– грошова допомога (щорічна та одноразова);
“Одноразова державна грошова допомога надається у розмірі 100 тис. гривень. На неї також можуть розраховувати члени сімей осіб, які загинули, перебуваючи у полоні. У підзаконних актах закріплено, що щорічна допомога також становить 100 тис. гривень. Однак не вказано, скільки років вона буде сплачуватися”, – пояснює Віктор Філатов.
– медична та психологічна реабілітація. Мова йде про відновлювальну медицину, санітарно-курортне оздоровлення, соціальний супровід;
– правовий захист. Ця гарантія включає в себе відшкодування витрат на .професійну правову допомогу, що надавалася таким особам для захисту їхніх прав і законних інтересів, а також право на безоплатну вторинну правову допомогу на час позбавлення особистої свободи та після звільнення у зв’язку із захистом прав і законних інтересів;
– забезпечення житлом для тимчасового проживання. Відповідні приміщення будуть виділятися з фондів житла для тимчасового проживання громадянам за умови, що для них таке житло є єдиним місцем проживання;
– трудові та пенсійні гарантії. Переважно спрямовані на підтримку полонених за рахунок збереження місця роботи; допомога у працевлаштуванні, перепідготовці та підвищенні кваліфікації, а також – у пенсійному забезпеченні;
– гарантії реалізації права на освіту. Здебільшого, стосується дітей полонених, які отримають можливість навчатися за рахунок коштів державного бюджету;
– сприяння у відновленні документів. Мова про застосування скороченого порядку відновлення паспорта громадянина України та закордонного паспорта.
“Перелік гарантій є базовим. У новому Законі його деталізували. До розділу “Медична та психологічна реабілітація” додався комплекс відновлювальних заходів, який передбачений законом для колишніх полонених. Він включає постізоляційні, реінтеграційні та адаптивні заходи, які допоможуть людині повернутися до умов мирного соціуму. Це важливе доповнення, бо воно враховує найбільш актуальні потреби колишніх полонених. Також, найближчим часом Кабінет Міністрів України має розробити порядок реалізації цих відновлювальних заходів, однак на момент публікації цього матеріалу вони ще не з’явились”, – додає Віктор Філатов.
ЯКІ ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗМІНИ ВЖЕ ВІДБУЛИСЯ?
За кілька днів до набуття законом чинності, Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 1281 «Деякі питання виконання Закону», яку ми вже згадували вище. Саме в ній затверджено:
– Положення про Комісію з питань встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України;
– Порядок призначення та виплати допомоги полоненим та членам їхніх сімей, який стосується виплати грошової компенсації;
– Порядок створення, ведення, доступу до відомостей Єдиного реєстру осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.
“На сьогодні Кабінет Міністрів України вже затвердив низку підзаконних актів, які мають допомагати полоненим та членам їхніх сімей отримати відповідний статус та передбачені новим Законом соціально-правові гарантії. Однак, зараз існують численні проблеми через недосконалість деяких процедурних аспектів, тому окремі категорії полонених стикаються з проблемою невизнання їхнього правового статусу, і як наслідок, не можуть отримати передбачені новим законом гарантії” – підсумовує Віктор Філатов.
Нагадуємо, що у наступному матеріалі ми надамо практичний огляд соціально-правового захисту полонених від нашої юристки.
Проєкт «Правова допомога родичам військовополонених, цивільних заручників та зниклих безвісти» створений за підтримки Black Sea Trust, проекту Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів. Думки, висловлені в цій публікації, не обов’язково збігаються з думками Black Sea Trust або його партнерів.