Наші фахівці давно чекали вступу в силу Закону #2010-IX, норми якого мають врегулювати надання соціально-правових гарантій полоненим та членам їхніх сімей. Тому ми не обмежились аналітичним оглядом, який ми вже оприлюднили разом з інфографікою тут. Сьогодні ми пропонуємо до Вашої уваги практичний огляд цього Закону з описом власних правозахисних кейсів від нашої юристки, документаторки воєнних злочинів росії Юлії Полєхіної, яка безпосередньо надає правову допомогу полоненим та їхнім рідним.
В цьому огляді детально про наступне:
– Які мінуси має Закон, а що змінилось на краще?
– Чи всім доступна одноразова грошова виплата?
– Які складнощі виникають при отриманні довідки про звільнення з полону у цивільних?
– Чому юристка надавала скаргу до Мінреінтеграції і яку відповідь отримала.
Для пояснення проблематики, юристка наводить декілька прикладів з власної практики.
ЩО ЗМІНИЛОСЬ НА КРАЩЕ?
На думку юристки Юлії Полєхіної, основні важливі зміни в цьому Законі наступні:
До переліку осіб, на яких розповсюджується дія цього документу, додали:
- членів сімей осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення свободи внаслідок збройної агресії РФ.
Тепер документ охоплює достатньо широке коло людей, щодо яких існують ризики потрапляння в полон та які потребують підтримки від держави.
Цивільних заручників поділили на 2 категорії:
– Громадяни з активною громадською позицією, які були затримані на мітингах, зборах тощо. Серед них і волонтери.
– Громадяни, які не були активними, публічно не висловлювали власну позицію, але все одно були затримані. Це люди, на яких, ймовірно, були зроблені доноси, і в результаті – людину затримали.
ЧИ ВСІМ ДОСТУПНА ОДНОРАЗОВА ВИПЛАТА?
Одноразова державна грошова допомога (100 000,00 грн.) надається особам, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Допомога надається після їх звільнення.
Підставою для її отримання слугує статус, який має надавати Міністерство з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України (далі – Мінреінтеграції).
“З огляду на кейси з моєї юридичної практики є така закономірність: цей статус отримують без проблем військовополонені, які звільнились в рамках діяльності Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими. Однак, колишнім цивільним заручникам, звільненим не в рамках офіційних обмінів, дуже складно довести вищезазначений статус”, – пояснює Юлія Полєхіна.
Звільнені особи мають надати документи або відомості, які підтверджують факти та обставини позбавлення їх особистої свободи.
Якими можуть бути докази перебування у полоні?
- Відкриті кримінальні провадження
- Підтвердження перебування в полоні від МКЧХ
- Підтвердження від СБУ
- Свідчі покази,
- Довідки від ордло/рф
- Відео/фото докази
Згадки у медіа не є доказами, але вони підсилюють існуючі докази.
КЕЙСИ ПРАВОЗАХИСНИЦІ
“Якщо потерпілі – публічні особи, то по ним є звернення спільнот, багато згадок у медіа тощо. Однак громадянам, щодо яких нема широкого розголосу, складніше надати потрібні факти та доказову інформацію для отримання статусу", – додає Юлія Полєхіна.
Для пояснення цієї проблемної ситуації юристка наводить декілька прикладів з практики:
- ЗВІЛЬНЕНІ ЦИВІЛЬНІ НЕ В РАМКАХ ОФІЦІЙНИХ ОБМІНІВ
Я надаю правову допомогу 12-ти волонтерам, яких затримали у Маріуполі. Після їх звільнення з Волноваської виправної колонії №120, вони поїхали в Донецьк, де забрали свої документи. Декільком з них надали постанови про закриття проти них кримінальних проваджень та довідки про те, що вони дактилоскоповані (тобто пройшли фільтрацію, у них взяли відбитки пальців).
“Стосовно їх затримання опубліковано багато матеріалів у медіа, а рідні звертались в різні інстанції. Інформація щодо волонтерам внесена до реєстру Національного Інформаційного Бюро (НІБ). Однак, станом на початок грудня 2022 року НІБ надало відповідь, що немає підстав надавати цим волонтерам довідки про звільнення, бо вони були звільнені не в рамках офіційних обмінів. З огляду на цю ситуацію, волонтери дійсно були заручниками, але щоб отримати виплати, на які вони мають право, їм потрібно зібрати додаткові докази перебування у полоні”, – пояснює Юлія Полєхіна.
- ЗВІЛЬНЕНІ ЦИВІЛЬНІ В ОКУПАЦІЇ
Також є ще одна категорія осіб, які проходили так звані фільтрації та були затримані на окупованих територіях, потім звільнені, але й досі перебувають в окупації. Цим людям теж потрібно надати докази для отримання статусу, але зробити це доволі складно і небезпечно.
3. ЗВІЛЬНЕНІ ЦИВІЛЬНІ, ЯКІ НІКУДИ НЕ ЗВЕРТАЛИСЬ
Також велика кількість звільнених заручників не звертались стосовно незаконного затримання. Щодо декого з них відкриті кримінальні провадження. Ці люди не мають жодної можливості звернутись за виплатою, бо для них зібрати потрібні докази в окупації – майже неможливо.
4. ЦИВІЛЬНІ ЗАРУЧНИКИ, ЯКІ ВИЇХАЛИ З ОКУПАЦІЇ
Ще одного заявника юристки незаконно затримали на підконтрольній території. Після звільнення він виїхав на підконтрольну українській владі територію. Ця людина також не має жодного доказу для отримання статусу.
“По усім цим зверненням я намагаюсь зібрати потрібну доказову інформацію з різних джерел. Також я обговорюю ці питання з НІБ та Мінреінтеграції, однак перелік доказових документів залишається на розсуд потерпілих і в деяких ситуаціях на сьогодні їх немає.
Країна-окупант, здебільшого, не підтверджує незаконні затримання цивільних, тому дуже складно довести факт полону. Іноді можна отримати покази свідків, які бачили момент затримання, але не всі люди готові свідчити, особливо, якщо вони перебувають на окупованій території”, – додає юристка.
Наприклад, у випадку цивільного заручника Олега Хвостенка з Дніпрорудного – під час його захоплення у полон поряд були свідки – онука і сестра чоловіка. За фактом затримання відкрили кримінальне провадження і ми написали клопотання, щоб провели допит свідків та долучили їхні покази до справи і вони стали офіційними документами. Коли Хвостенка звільнять, ми зможемо довести його незаконне утримання, яке триває більше 6 місяців.
5. ЦИВІЛЬНІ ЗАРУЧНИКИ В РФ
Повнолітній син і його мати під час евакуації з Маріуполя, пройшли фільтрацію в Новоазовську та в Піонерському й перетнули кордон з РФ. Син пройшов фільтрацію у Весело-Вознесенську (рф), але там його затримали і після цього він зник. Стосовно цього чоловіка юристка Юлія Полєхіна направила велику кількість запитів і отримала відповідь від рф, у якій родичам повідомили, що його затримали начебто внаслідок «протидії спеціальній воєнній операції рф». Тепер відомо з офіційних джерел, що заручник перебуває на території рф.
“Мінреінтеграції приймає до уваги документи про затримання від рф, однак наявність таких документів – це поодинокі випадки.
В цьому випадку чоловіка затримали у рф, а по тим людям, яких викрадають на окупованих територіях – інформації взагалі немає. Наприклад, щодо мера міста Дніпрорудне Євгена Матвєєва, якого було викрадено ще у березні 2022 року.
Більшість затриманих рф офіційно не підтверджує. Якщо людина затримана в окупації, то ймовірність її підтвердження ще менша”, – коментує Юлія Полєхіна.
ВІДПОВІДЬ НА СКАРГУ ДО МІНРЕІНТЕГРАЦІЇ
20 грудня 2022 Юлія Полєхіна написала скаргу до Мінреінтеграції щодо неможливості отримати довідку про звільнення з полону цивільним особам, які були звільнені поза межами офіційних обмінів.
У скарзі вона просила перевірити діяльність НІБ щодо виконання покладених завдань, зокрема збору та внесення інформації в реєстр НІБ та вимог чинного законодавства відносно звільнених цивільних осіб не в рамках офіційних обмінів щодо відмови в наданні довідок про звільнення.
Мінреінтеграції, розглянуло скаргу, та своїм листом повідомило наступне:
“Державне підприємство “Український національний центр розбудови миру” виконує функції Національного інформаційного бюро (далі – НІБ) відповідно до Женевської конвенції про поводження з військовополоненими від 12.08.1949.
Мінреінтеграції зазначили, що до завдань НІБ, серед іншого, входить збір інформації щодо цивільних осіб, позбавлених особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України державою-агресором, її органами, підрозділами, формуваннями, іншими утвореннями під час перебування на тимчасово окупованих територіях України або на території держави-агресора.
Разом з тим, нам повідомили, що НІБ не може здійснити перевірку відомостей щодо дати, обставин звільнення з місць несвободи та надавати відповідні документи щодо осіб, звільнених представниками окупаційної влади поза Порядком здійснення передачі військовополонених ворогів державі-агресору та звільнення оборонців України, які перебувають у полоні держави-агресора, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2022 № 441.”
Юлія Полєхіна зазначає, що в цьому листі Мінреінтеграції ми не отримали відповіді на свої питання, які були викладені у скарзі.
РЕЗЮМЕ
До нового Закону внесені важливі зміни, яких у попередньому документі не бул, хоча також є й серйозні мінуси – відсутність механізму надання доказів незаконного утримання.
“Після прийняття цього закону відмінили Постанову КМУ № 1122, яка була чітка, зрозуміла і на яку ми завжди орієнтувались, бо у ній зазначалось, що у разі звільнення з полону після 24.02.2022, людина звертається до НІБ за довідкою, потім – до Мінреінтеграції, де комісія приймає рішення. Тому зараз багато питань.
По моїм клієнтам вже є відмови Мінреінтеграції щодо надання статусу людям, які були затримані. Причинами відмови є погано прописані обставини затримання, не надані підтверджуючі документи. Однак до складу комісії входять представники ГРУ, СБУ і вони мають володіти всім обсягом інформації стосовно потерпілих..”, – обгрунтовує свою думку Юлія Полєхіна.
На сьогодні кейсів, по яким неможливо на даний момент довести факт перебування людини в полоні, набагато більше ніж тих, про які розповіла юристка.
Однак є позитивна сторона – законодавці не обмежили подання повторних заяв та доказових документів. Також немає термінів для отримання статусу й відповідних гарантій. Тобто, кожен потерпілий може звернутись якщо він виїжджає з тимчасово окупованої території або з’являються нові докази; знаходяться люди, які можуть стати свідками, або інша сторона надає підтвердження. Також представники Мінреінтеграції зазначають, що доказовою інформацією може бути будь що, тобтотут обмежень також немає.
Юристка продовжує допомагати заявникам і звертається до СБУ, ГУР та шукає інші джерела інформації й свідків для підтвердження затримання і звільнення тих, хто ще залишається у заручниках.
Проєкт «Правова допомога родичам військовополонених, цивільних заручників та зниклих безвісти» створений за підтримки Black Sea Trust, проекту Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів. Думки, висловлені в цій публікації, не обов’язково збігаються з думками Black Sea Trust або його партнерів.