Воєний злочин росії з підриву греблі Каховської ГЕС можна вважати наймасштабнішою після Чорнобильської трагедії, техногенною катастрофою для України. Особливістю цієї катастрофи є довготривалий екологічний вплив від її наслідків.
Документатори ГО «Правозахисна Група «СІЧ» зафіксували пошкодження та поспілкувалися зі старостою села Мар'янське: Недра Віктором Васильовичем:
Влітку проблема була найболючіша. В селі все зав’язано на Каховському водосховищі через те, що водосховище це система гідровузлів і постачання питної води, технічної води для поливу агрокультур, виноградарство, овочівництво, коли вода пішла, це надзвичайно вплинуло на стан сільського господарства, зокрема, в районі, в тому числі в селі Мар’янське. Вода з берегів відійшла десь на 60, а десь і на 300 метрів. Наслідки підриву Каховської ГЕС – довгострокові.
Після того як зійшла вода, була велика кількість мертвої риби, яку вручну всю збирали, і, згідно з протоколом екологічної інспекції області утилізували.
Наш край славиться садівництвом, овочівництвом вирощують полуницю, виноград, коли пішла вода почали шукати альтернативи. Всі де можна було, били скважини, не вся вода підходить для поливу і для споживання. Нам фурами завозили питну воду, інколи по 4 фури на тиждень по 22 тони, спільними зусиллями держави та підприємствами було протягнуто нові труби і запустили доставку води. В одній половині села є вода, в іншій половині поки немає, тому що проблеми з прокладанням труб системи трубопроводу.
Трубопровід є, але не такий об’єм води щоб по такому трубопроводу її пускати, і він був прокладений ще в 50-60 роки, не можна пускати питну воду через те, що пошкоджені труби і 80 відсотків води можна просто втратити через пошкодження труб. Тому, наразі труби міняють, але це складний і довгий процес, і по бюджету і сама робота. В ту половину села, в якій немає води, безперебійно працюють водовози які завозять воду по потребі день в день. Співпрацюємо з благодійними фондами та міською владою для покриття вартості доставки води, люди за це не сплачують.
В перші дні як пішла вода, на дамбі, яка з’єднує дві частини села було проведено колосальну роботу по будівництву загородки щоб вода не пішла вся, руками обкладали рядами камінням, більше метра заввишки щоб зберегти воду, і таким чином зберігли дамбу і воду, яка була. І вода на одному боці дамби збереглася, звісно, що багато води пішло, але все ж таки вдалося зберігти частину води. Також люди знаходили по степах джерельця и прорили канали, проклали труби і поповнюють збережену воду на одній половині дамби. Планується в 2024 році відновлення насосної станції технічної води. Також, за допомогою благодійних організацій пробили в центрі села скважини, поставили фільтри Осмос, і є очищена питна вода. Люди по потребі беруть скільки потрібно. Значно зменшився рівень доходу у мешканців.
Каховське водосховище виконувало функцію забезпечення водою певною кількості підприємств та значних територій, які використовувалися для сільського господарства. Короткостроковий вплив в цій сфері пов’язаний з необхідністю критично обмежити споживання води. Вже зараз це призвело до зупинки або критичного зниження роботи деяких підприємств. Прямим впливом є також знищення прибережної забудови та інфраструктури ударною хвилею, а також затоплення деяких підприємств і сільгоспугідь.
Всі природні екосистеми нижче Запорізької дамби постраждали в тій чи іншій мірі. Значна частина тварин, які мешкали нижче Каховської греблі, постраждали або загинули через затоплення. Біота ж Каховського водосховища, зокрема риба, загинула через різке падіння рівня води.
Загалом перелік забруднюючих речовин, які потрапили у воду, може бути дуже великим і різноманітним. Це мікробіологічне забруднення від загиблих тварин та розмитих могильників та кладовищ, осади мулу, які можуть містити відкладення радіонуклідів та важких металів, специфічні хімічні забруднення різного роду складів та сховища затоплених територій, включаючи військові об’єкти та місця зберігання паливно-мастильних матеріалів.