У Координаційному штабі з питань поводження з військовополоненими 14 червня відбулась зустріч з родинами цивільних, які перебувають в заручниках держави-агресора. Це один з небагатьох випадків, коли нам вдалось організувати таку зустріч-обговорення віч-на-віч, бо зазвичай представники Коордштабу зустрічаються з родинами військовополонених, а не цивільних.
“Дуже тішить, що влада в цей складний час російсько-української війни, йде на зустріч і контактує. Саме такий захід був важливим, бо переписка безлика і не завжди результативна. Ми добре підготувались до обговорення і під час заходу рідні ставили конкретні питання, на які хотіли отримати конструктивні відповіді. Наприклад, щодо механізмів повернення цивільних заручників, щодо списків на обмін, чому не відбуваються офіційні обміни цивільних українців тощо”, – розповідає одна з організаторок – документаторка воєнних злочинів росії, юристка Правозахисної Групи “СІЧ” Юлія Полєхіна.
Під час зустрічі були рідні десяти цивільних заручників, більшості з яких саме Юлія надає правову допомогу. Одна з них – Тетяна Хвостенко, чоловік якої був незаконно затриманий росіянами ще у липні 2022 році в окупованому Дніпрорудному Запорізької області. Жодної звістки про чоловіка жінка з тих пір не отримувала. Його історію ми описували тут.
Тетяна ділиться, що саме ця зустріч в Коордштабі була досить продуктивною, в порівнянні з тими, які відбувались раніше, наприклад, в Запоріжжі:
“Добре, що зустрілись, обговорили хвилюючі питання, нас бачать і про нас згадують. Я отримала багато важливої інформації. Приміром, на сьогодні я зовсім не маю інформації про пошук мого чоловіка; не знаю, що конкретно роблять представники влади, щоб його знайти і звільнити. Справі вже скоро рік, але я навіть гадки не маю, хто наш слідчий, хоча неодноразово ми це запитували. Про цю ситуацію я розповіла представнику Коордштабу і він мені пообіцяв все з’ясувати. Також на сайті Коордштабу є можливість зайти до кабінету полоненого, де можна отримати інформацію про слідство і додавати нові документи, які я особисто отримую щодо пошуку чоловіка.”
Тетяна додає, що дуже задоволена підготовкою та організацією заходу:
“Нас заздалегідь добре зорієнтували юристи-правозахисники, зібрали хвилюючі нас питання та продумали план обговорення. За результатами зустрічі, представник Коордштабу створив групу для спілкування по нашим питанням. Маємо надію на якісну комунікацію в подальшому, бо цього раніше зовсім не було.”
За словами представника Координаційного штабу та офісу Омбудсмена, пошук і визволення цивільних осіб ускладнює те, що російська сторона не підтверджує утримання на своїй або окупованих територіях цивільних громадян, адже це є міжнародним злочином. Попри це, Україна докладає максимум зусиль, аби на міжнародному рівні тиснути на росію та вимагати безумовного повернення цивільних на Батьківщину.
«Цивільні особи згідно з Міжнародним правом не можуть вважатися військовополоненими. Міжнародне гуманітарне право передбачає безумовне звільнення таких осіб. Однак держава терорист зневажає будь-які міжнародні норми і утримує цивільних поруч з військовополоненими. Попри те, що наш Штаб займається визволенням саме військовополонених, за будь-якої можливості, ми намагаємося забрати з російської неволі і наших цивільних громадян, використовуючи для цього наш обмінний фонд», — пояснює представник Омбудсмена.
Також в організації та підготовці до Заходу брала участь експертка координаційної групи відділу забезпечення Генштабу і Міноборони Ірина Баданова та кандидатка юридичних наук, доцентка НАСОА, адвокатка, громадська активістка Юлія Богдан. Проводила захід – координаторка управління проєктів Центру громадянських свобод Наталія Ящук.
Такі зустрічі складні для рідних, які їдуть на них з надією на якісне інформування, їм важливо повернутись з результатом. Як каже Юлія Полєхіна, не всі присутні отримали бажану продуктивність:
“Рідні цивільних полонених українців потребують більшої конкретики щодо дій влади у розслідуванні та пошуці їхніх рідних. Право на інформацію, яке вони мають, на жаль, часто порушується: рідні отримують “розмиті" відповіді без конкретики. Також, в більшості випадків, вони не мають зв’язку зі слідчим, який здійснює розслідування викрадень або затримань. У відповідь отримують лише однакові відписки. Я бачу системну проблему і це є порушення права людей на інформацію, адже їм вкрай важливо знати про розшук рідних”, – додає Юлія Полєхіна.
Проєкт «Правова допомога родичам військовополонених, цивільних заручників та зниклих безвісти» створений за підтримки Black Sea Trust, проекту Німецького фонду Маршалла Сполучених Штатів. Думки, висловлені в цій публікації, не обов’язково збігаються з думками Black Sea Trust або його партнерів.