ПОДІЛИТИСЯ

18 травня вся Україна відзначає День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, який вчинила радянська влада у 1944 роки шляхом депортації кримських татар. Саме в цей день Президент України підписав прийнятий Верховною Радою України Закон України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їх сімей». Цей законодавчий акт має забезпечити механізм надання відповідного статусу та отримання гарантій від держави. Аналітик Правозахисної Групи “СІЧ” Віктор Філатов детально пояснює що саме передбачає цей документ.

Новий закон поширюється на наступні категорії громадян:

 – військовослужбовці та правоохоронці, які були позбавлені державою-агресором особистої свободи під час захисту суверенітету та територіальної цілісності України, тобто потрапили у полон (це стосується іноземців, які проходили на момент позбавлення свободи службу у ЗС України);

– цивільні особи, яких держава-агресор позбавила особистої свободи на тимчасово окупованій території або на території РФ чи дружніх їй країн, які підтримають збройну агресію проти України (цивільні заручники, проукраїнські активісти);

– члени сімей громадян, стосовно яких у визначеному порядку встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.

Надання статусу буде здійснюватися у наступному порядку:

 – приймати рішення про надання статусу буде спеціально створена комісія, яка буде постійно діючим органом. До складу комісії будуть входити представники Президента України та органів виконавчої влади (здебільшого правоохоронних) та громадськості (громадські правозахисні організації). За заявою зацікавленої особи комісія буде розглядати надані документи та докази та приймати рішення про надання або про відмову у наданні відповідного статусу. Рішення комісії можна буде оскаржувати до суду;

– для узагальнення даних буде створено Єдиний реєстр осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Його основна мета – це систематизація відомостей про цільові категорії осіб, які отримали відповідний статус.

Новий закон передбачає наступні соціально-правові гарантії:

  1.  Право на грошову допомогу, яка буде щорічною, і буде надаватися особі або членам її сім’ї під час перебування у полоні. Також особи, які були позбавлені особистої свободи матимуть право на одноразову грошову допомогу після звільнення. У разі смерті особи в полоні, ця допомога буде надаватися членам її сім’ї. Окрім цього звільненим особам надане право отримувати грошову допомогу за рахунок коштів місцевих бюджетів. Розміри та порядок виплати грошової допомоги у законі не регламентовано.
  2. Право на медичну допомогу і реабілітацію, зокрема і психологічну. Це право включає отримання медичних послуг та соціальний супровід, заходи з адаптації та відновлення, санітарно-курортне лікування.
  3. Право на правовий захист, зокрема відшкодування витрат на професійну правову допомогу, що надавалася для захисту прав і законних інтересів. Також колишні полонені можуть розраховувати на безоплатну вторинну правову допомогу на час позбавлення особистої свободи та після звільнення.
  4. Право на забезпечення житлом для тимчасового проживання. Мова йде виключно про житлові приміщення з фондів житла для тимчасового проживання. Відносно забезпечення постійним житлом у законі норми не передбачені.
  5. Додаткові гарантії у сфері праці і зайнятості. Воно включає в себе збереження місця роботи (посада) упродовж усього періоду позбавлення особистої свободи, а також протягом шести місяців з дня звільнення, у разі проходження такою особою заходів з медичної, реабілітаційної. Також для колишніх полонених та заручників передбачені додаткові гарантії щодо працевлаштування (отримання одноразового ваучера для підтримки конкурентоспроможності на ринку праці – перепідготовка, підвищення кваліфікації). Дуже важливо, що в рамках цих гарантій передбачено зарахування до страхового стажу фактичного строку позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України. Цей вид гарантій включає забезпечення права на пенсійне забезпечення та державне соціальне страхування.
  6. Додаткові гарантії у сфері реалізації права на освіту. Це стосується державної цільової підтримки для здобуття професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти у державних та комунальних закладах освіти. З тексту законодавчого акту випливає, що ці гарантії пов’язані із навчанням за кошти державного бюджету.
  7. Гарантії щодо проходження відновлювальних (постізоляційних та реінтеграційних) заходів. У подальшому в тексті закону взагалі нічого не вказано про види цих заходів та порядок їх проведення і фінансування. Єдине питання, яке більш чітко регламентоване, це сприяння у оформленні паспорта громадянина України та закордонного паспорта. У цьому аспекті передбачено прискорений порядок (від 3 до 10 днів) та позбавлення від сплати адміністративного збору та державного мита.
  8. Гарантії щодо відстрочення за зобов’язаннями колишніх військовополонених та цивільних заручників. Мова йде про тимчасове звільнення від виконання зобов’язань, а також про звільнення від нарахування штрафних санкцій (на час позбавлення особистої свободи та протягом шести місяців після звільнення). Передбачене також право на реструктуризацію заборгованості, на яку можуть розраховувати члени сім’ї таких осіб, у разі їх смерті.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут