24 січня 2022 року Верховна Рада України прийняла за основу Проект Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про громадянство України» щодо підстав і порядку набуття та припинення громадянства України» (№ 6368), який подано Президентом України як невідкладний. По суті в назві законопроекту йдеться про окремі зміни, які вносяться до Закону України «Про громадянство України». Однак, виходячи з самого тексту документа, пропонується нова редакція цього нормативно-правового акту, що дещо суперечить назві законопроекта № 6368. Розбираємося – що ж саме пропонується на розгляд Українського парламенту.
Основна мета законопроекту № 6368 – це приведення чинного законодавства про громадянство у відповідність до Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 26 лютого 2021 року «Про невідкладні заходи щодо протидії загрозам національній безпеці у сфері громадянства», введеного в дію Указом Президента України від 4 березня 2021 року № 85.
З урахуванням змісту цього Рішення РНБО, зміни в основному стосуються підстав та порядку набуття і припинення громадянства України. Варто зазначити, що у Пояснювальній записці до законопроекту навіть не вказано очікуваних результатів від прийняття цього документа. Ці результати можна частково окреслити, проаналізувавши текст Рішення РНБО, про яке зазначалося вище. Отже, основні зміни повинні убезпечити потрапляння до владних структур громадян України, які мають громадянство Росії або іншої іноземної держави. Мова йде про органи влади різного рівня, органи місцевого самоврядування та політичні партії. Таким особам пропонується навіть заборонити навчання у вищих навчальних закладах України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Для осіб, які приховали факт подвійного громадянства буде передбачена юридична відповідальність. Тобто, цим законопроектом влада планує очистити свої ряди від російських агентів та громадян іноземних держав, які порушують принцип єдиного громадянства.
З урахуванням таких очікуваних результатів, які влада планує отримати на восьмому році збройного протистояння з РФ, основними положеннями законопроекту № 6368 можна вважати наступні:
– формалізація зобов’язання особи припинити іноземне громадянство держави, включеної Кабінетом Міністрів України до переліку держав міграційного ризику;
– запровадження декларації про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України, для осіб окремих категорій (іноземці, які проходили військову службу за контрактом у ЗС України, громадяни РФ, біженці та інші);
– встановлення обмеження стосовно набуття громадянства України (геноцид, вчинення злочинів проти людства, вчинення інших тяжких злочинів);
– розширення переліку підстав для втрати громадянства України (встановлення факту проходження військової служби за контрактом (у добровільному порядку) у державі, визнаній Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, особами, які на момент проходження військової служби мали (мають) громадянство України тощо);
– розширення підстав скасування рішення про набуття громадянства України (у разі підробки документів, приховування окремих фактів тощо);
– розширення повноважень державних органів, які беруть участь у вирішенні питань громадянства України (зокрема в частині отримання персональних даних, інших відомостей із державних реєстрів).
Текст Закону України «Про громадянство України» скореговано під усі вищевказані новації, зокрема що стосується термінології та ключових процедурних аспектів. Аналіз законопроекта № 6368 дозволяє зазначити про наступні недоліки документа, які вимагають обов’язкового виправлення:
– в документі не передбачено жодних юридичних санкцій для осіб, які порушили порядок набуття та перебування у громадянстві України. Це суперечить вищезгаданому Рішенню РНБО від 26 лютого 2021 року. Мова йде як про самих осіб, так і про представників органів влади, які уповноважені вирішувати питання, пов’язані із громадянством. За таких умов, норми законопроекту навряд чи будуть ефективними;
– в законопроекті запропоновано багато новацій, однак усі вони скоріш за все не допоможуть очистити владні структури від іноземців, які приховали своє друге громадянство. Наприклад, чи змінить ситуацію зобов’язання особи припинити іноземне громадянство держави, з групи міграційного ризику? Звісно ні, адже така особа заради виконання поставленої його країною задачі буде готова навіть на такі дії. Такою країною цілком ймовірно може бути Росія. Приблизно така ж користь і від декларації про відмову від іноземного громадянства та визнання себе лише громадянином України;
– не зрозуміла ситуація і з іноземцями-контрактниками, які боронять Україну. Не зрозуміло навіщо їм відмовлятися від громадянства своєї держави та визнавати себе громадянином України. А якщо це дружня до нас держава, яка не буде переслідувати власних громадян за участь у захисті територіальної цілісності України? Така норма має сенс, якщо мова йде, наприклад, про росіян чи білорусів;
– є питання і до надання доступу представникам уповноважених органів влади до персональних даних. В законопроекті не передбачені додаткові гарантії захисту такої персональної інформації. Це може привести до зловживання такими повноваженнями та незаконного поширення персональних даних, що є неприпустимим.
Віктор Філатов, аналітик Правозахисної Групи “СІЧ".
Захист прав постраждалих від конфлікту здійснюється в рамках програми USAID Ukraine – USAID Україна «Права людини в дії», яка виконується УГСПЛ.