Сьогодні окупанти обстріляли виправну колонію з полоненими в Оленівці, щоб приховати тортури та розстріли. Юристи-правозахисники пояснюють відповідно до норм міжнародних правових актів, чому масове вбивство українських полонених – тяжкий воєнний злочин Росії.
Відомо, що Росія перевела частину українських захисників у барак за кілька днів до обстрілів з російського боку, тобто це – спланований та прицільний удар, провокація аби дискретувати Україну в очах світу…
Окупанти заявили, що внаслідок удару загинуло понад 50 українських полонених і ще близько 75 поранені, зокрема бійці полку Нацгвардії “Азов”. У Генштабі на разі дані про загиблих та поранених не коментують.
Саме в Оленівці перебуває значна частина «азовців», рідні яких звернулися за правовою допомогою до нашої організації.
Юристи допомагають їм складати заяви, включаючи звернення до Міжнародного Комітету Червоного Хреста, аби забезпечити виконання норм Женевської конвенції щодо військовополонених. Але, за нашою інформацією, жодні міжнародні організації так і не отримали доступу до колонії.
Ми вважаємо те, що сталося – фактом вчинення віроломного вбивства та поранення військовополонених, які перебувають під захистом Женевської Конвенції. Юристка Правозахисної Групи “СІЧ” Юлія Полєхіна робить аналіз цієї події, відповідно до норм міжнародних правових актів.
Військовополоненими, у розумінні Конвенції, є особи, які потрапили в полон до супротивника й належать до однієї з таких категорій: особовий склад збройних сил сторони конфлікту, а також члени ополчення або добровольчих загонів які є частиною цих збройних сил з певними ознаками, членів організованих рухів опору, особи, які супроводжують збройні сили, але фактично не входять до їхнього складу, члени особового складу регулярних збройних сил, тощо.
Згідно з нормами Конвенції про поводження з військовополоненими, до цих осіб застосовується Конвенція з моменту, коли вони підпадають під владу супротивника, до їхнього остаточного звільнення та репатріації.
Тобто, бійці які служать у складі Окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов» і були затримані окупантом – мають статус військовополоненого в розумінні Конвенції, і, як слідство, на них розповсюджуються норми цієї Конвенції.
Умисне вбивство, тортури або нелюдське поводження, умисне заподіяння тяжких страждань або серйозного тілесного ушкодження або шкоди здоров’ю, тощо, є серйозним порушенням цієї Конвенції.
Стаття 8(2)(a) та Стаття 8(2)(a)(i) Римського статуту: воєнний злочин у вигляді умисного вбивства.
Елементами злочину є факт вбивства одного чи кілька осіб, розуміння та усвідомлення виконавцем той факт, що особа чи особи перебувають під захистом однієї чи кількох Женевських конвенцій 1949 року, під час міжнародного збройного конфлікту, та факт усвідомлення та розуміння існування збройного конфлікту.
Ґрунтуючись на наведених елементах злочину, можна ймовірно вважати, що мав місто воєнний злочин: дії, які скоїла держава окупант підпадають під наведену кваліфікацію. Але, це не є точним описом певного міжнародного злочину за Римським статутом Міжнародного кримінального суду. Остаточну кваліфікацію події уповноважений надавати виключно суд.
Але ми вважаємо це фактом вчинення віроломного вбивства та поранення військовополонених, які перебувають під захистом Конвенції на території колишньої колонії в м. Оленівка, яка наразі знаходиться під контролем терористичного угруповання так званої «ДНР».
Міжнародний кримінальний суд (далі – МКС) здійснює розслідування та судовий розгляд справ щодо осіб, обвинувачених у найтяжчих злочинах: геноцид, воєнні злочини, злочини проти людяності та злочин агресії.
Україна підписала, проте не ратифікувала Римський статут, а отже не є учасницею МКС.
Відтак наша держава скористалась передбаченим пунктом 3 статті 12 Римського статуту механізмом визнання юрисдикції Суду ad hoc – щодо конкретних злочинів, учинених у конкретний період часу.
Наразі юрисдикцію щодо воєнних злочинів має Міжнародний кримінальний суд.
Стаття 8 Римського Статуту Міжнародного кримінального суду містить перелік складів воєнних злочинів, на які поширюється юрисдикція цього суду.
Юрисдикція МКС дозволяє притягнути до міжнародної кримінальної відповідальності найвищих посадових осіб держави, зокрема й чинних.
Тобто такі особи не можуть уникнути розслідування, розгляду щодо них справи та притягнення до відповідальності, посилаючись на свій імунітет від кримінального переслідування іншими державами.
Держави будуть переслідувати в судовому порядку осіб, обвинувачуваних у вчиненні серйозних порушень міжнародного гуманітарного права чи передавати таких осіб державі, готовій здійснити подібне переслідування.
Іншими словами, на воєнні злочини (як і на інші види міжнародних злочинів), відповідно до Женевських конвенцій поширюється принцип універсальної юрисдикції. Він полягає у тому, що будь-яка держава може притягнути особу, винну у вчиненні воєнних злочинів, до кримінальної відповідальності, незважаючи на місце вчинення злочину та громадянство суб’єкта злочину чи його жертви.
Відповідно до Конвенції про незастосовність строку давності до воєнних злочинів і злочинів проти людяності 1968 року, до воєнних злочинів строки давності не застосовуються.
Закликаємо міжнародні організації відреагувати на воєнний злочин агресора та сприяти притягненню винних до відповідальності!
Щирі співчуття рідним загиблих українських полонених та цивільних заручників!