Це відома історія української вчительки Вікторії Андруші, яку росіяни викрали з дому, зі Старого Бикова на Чернігівщині ще 25 березня. Жінку 6 місяців утримували в російському СІЗО, а рідним не надавали жодної інформації. Правозахисники Центру Громадянських свобод опікувались долею Вікторії з моменту її затримання, а з червня юридичним супроводом справи Вікторії займалась юристка та документаторка Правозахисної Групи «СІЧ» Юлія Полєхіна. В цьому матеріалі ми дамо правову оцінку цього незаконного затримання цивільної українки, при якому жінці не пред’явили жодних звинувачень.
Як викрали Вікторію?
«25 березня 2022 року до нашого будинку увірвалися озброєні люди. Мене вивели на вулицю під прицілом автоматника, який був одягнений у військову форму з нашивкою ФСБ. Через деякий час людина, яка керувала обшуком повідомила охоронцю, що знайшли телефон доньки і в ньому інформацію про переміщення російських військ, і додав, що начебто Вікторія – інформатор», – згадує про той день Микола Андруша, тато Вікторії.
За словами матері Катерини, до будинку увірвалися 4 – 5 осіб у камуфляжній та один у чорній формі, повідомили, що шукають зброю та попросили документи. Потім помістили її та доньку до різних кімнат і почали обшук. Зажадали, щоб їм показали телефони, флеш – накопичувачі та жорсткий диск. Вікторія все віддала. Через деякий час мати почула, що вони побачили у телефоні Вікторії український контент, як їм здалося про переміщення російських військ. Вікторію вивели з кімнати і забрали без пояснення причин.
Де 6 місяців утримували жінку?
Одразу жінку тримали у підвальних приміщеннях, проводили допити, а 27 березня Вікторію пов'язали, одягли мішок на голову та вивезли з села у невідомому напрямку.
Як з’ясувалось пізніше, Вікторія весь час утримувалась у Курському СІЗО на території Росії. До неї нікого не пускали і не підтверджували, що вона дійсно знаходиться там.
Як допомагали правозахисники?
З червня 2022 року Юлія Полєхіна здійснювала юридичний супровід: допомогла написати батькам Вікторії заяву до Поліції і відкрити кримінальне провадження за частиною 2 статті 438 Кримінального Кодексу України «Жорстоке поводження з військовополоненими чи цивільним населенням…», написала заяву у Прокуратуру, допомогла подати рідним інформацію до робочої групи ООН з довільних затримань. На початку жовтня ЦГС було організовано виступ сестри Вікторії на нараді ОБСЄ.
Окрім цього було направлено низку звернень: до Координаційного центру з питань поводження з військовополоненими, до Об'єднаного центру при СБУ та до Національного інформбюро. У зверненнях юристка просила повідомити, чи Російська Федерація підтверджує утримання в полоні Вікторію, вказати, чи є офіційна інформація про її місцезнаходження та стан здоров'я, вказати, чи внесена вона до списку для проведення обміну з Російською Федерацією.
Правова оцінка юристки
«По Вікторії було порушено велику низку прав. По перше, вона – цивільна особа, яка не бере участі у бойових діях та не вчинила правопорушення, передбаченого національним законодавством. Тому ніхто не мав права її затримувати та утримувати!
Коли Вікторію перевезли на територію росії, її приховували. Тільки зі свідчень третіх осіб стало відомо, що вона знаходиться в Курській області. За весь час перебування жінки в російському полоні, її батьки отримали від неї єдиний лист, де не було вказано де вона і з яких причин її утримають. До Вікторії не було доступу, рідні дізнавались крихти інформації про її перебування лише по внутрішнім каналам. Правозахисні організації до неї не допускались. У затриманні Вікторії немає правових підстав, оскільки Вікторія не вчинила правопорушення», – пояснює Юлія Полєхіна.
Російські адвокати робили спроби відвідати Вікторію,але їх не допускали, пояснюючи, що начебто за неї не відповідає пенітенціарна система російської сторони. При цьому адвокати не виключали, що українці, які довільно затримані в Україні, включаючи Вікторію, на цій території насправді перебувають.
Після цього юристкою було надіслано Заяву до Міжнародного Комітету Червоного Хреста у Женеві з проханням здійснити моніторинговий візит до Курського СІЗО для підтвердження перебування Вікторії у цьому місці, сприяти у відновленні зв'язку з жінкою та при необхідності надання їй необхідної медичної допомоги.
Звільнена Вікторія: голос правди
Через 6 місяців полону, 29 вересня Вікторію та ще двох цивільних жінок звільнили з полону. Тепер, як колишня цивільна заручниця та свідок воєнних злочинів росії в Україні, Вікторія стала голосом, яка розповідає міжнародній спільноті правду про ув’язнення, знущання та порушення прав цивільних українців.
«У СІЗО військові та цивільні перебували разом. До всіх відносились однаково. Для них було байдуже, що ми робили і де були. Ми з України, ми – бандерівці, націоналісти. І начебто через це ми у всьому винні. Всі, хто прибував до ізолятора, мали пройти «прийомку». Росіяни мені дали статтю «шпигунство», справу розслідували місяць. А потім, наприкінці травня, сказали, що мої дії не завдали шкоди Росії та що мене звільнять.
Ми всі мали дотримуватися режиму: кожен ранок обов'язково вимагали співати гімн (росії). Якщо комусь із співробітників ізолятора щось не подобалося, або хтось збивався, вони говорили: «Ще раз», і ми співали нескінченно, доки вони не скажуть: «Добре. Годі». Ми мали список військових проросійських пісень, які треба було співати і цей список постійно збільшувався», – розповідала Вікторія 14 жовтня у Києві на прес-конференції.
Після звільнення з'ясувались нові подробиці перебування Вікторії у полоні, які жінка зі зрозумілих причин не розповідає на широкий загал, тому Юлія Полєхіна документує воєнні злочини та продовжує юридичний та адвокатський супровід.
В цьому місяці Вікторія разом з юристкою Юлією були запрошені до Берліну як спікерки 4-го Міжнародного форуму Європейської України, де розповідали міжнародній спільноті про воєнні злочини росії.
Додаємо важливу інфографіку, яка може бути дуже корисною тим, чиї рідні потрапили у полон або не виходять на зв’язок тривалий час.
Захист прав постраждалих від війни здійснюється в рамках програми USAID Ukraine – USAID Україна «Права людини в дії», яка виконується УГСПЛ