Днями Державне бюро розслідувань (надалі – ДБР) оголосило Віталію Шабуніну підозру у вчиненні двох злочинів – «ухилення від несення військової служби» та «шахрайство» за відповідно ч. 4 ст. 409 та ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України. Із самого початку цієї кримінальної справи ДБР вдалися до ряду грубих процесуальних порушень.
За своїм статусом Віталій Шабунін є військовослужбовцем дійсної строкової служби, який підпорядковується командуванню і має дотримуватись усіх статутних вимог. Ухилення від несення військової служби є злісним порушенням Статуту. Тому передовсім його військовим підрозділом мав бути зафіксований факт «ухилення від несення військової служби», який сягатиме не рівня дисциплінарного проступку, а міститиме очевидний склад злочину, про який заявляє ДБР.
До всього, заявлена ДБР частина 2 статті 190 не корелює з частиною 4 статті 409 («вчинене в умовах воєнного чи надзвичайного стану»), тож у разі реального вчинення злочину мала бути застосована частина 3 статті 190.
Багато правових питань викликають проведені обшуки за місцем служби Віталія Шабуніна та у нього вдома, де проживає дружина та двоє маленьких дітей. Виходячи із заявленої фабули злочинів, зовсім незрозуміло, яку саме інформацію хотіло знайти ДБР у вилучених гаджетах, яка б бодай теоретично могла стосуватися цих складів злочинів. І в чому була нагальна причина проводити ці обшуки без санкції слідчого судді та без допуску запрошеного адвоката на місце обшуку?
Наведене вище красномовно свідчить про підвищену увагу до вказаного кримінального провадження, в якому ДБР грубо порушує закон, і про те, що ці дії вчиняються з іншою метою, аніж задеклароване ДБР встановлення обставин щодо злочину. Натомість такі дії ДБР мають ознаки вибіркового переслідування Віталія Шабуніна – ймовірно, через його публічні критичні висловлювання щодо дій влади.
Правозахисні організації ініціативи «Трибунал для Путіна» нагадують, що «cвобода вираження поглядів … становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов самореалізації кожної особи. Свобода вираження поглядів стосується не лише тієї “інформації” чи тих “ідей”, які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких “демократичне суспільство” неможливе» (пункт 41 рішення у справі «Лінгенс проти Австрії»).
Члени Ініціативи «Трибунал для Путіна» рішуче засуджують використання правоохоронних органів для політично мотивованого переслідування Віталія Шабуніна, яке вже сьогодні має низку видимих недоліків і порушень, закликають українську владу дотримуватися стандартів верховенства права, а не наслідувати практики російської репресивної системи, воєнні злочини якої документують наші організації.
- Олександр Павліченко, виконавчий директор Української Гельсінської спілки з прав людини;
- Олександра Матвійчук, голова Центру громадянських свобод;
- Юлія Богдан, директорка громадської організації «Центр досліджень правоохоронної діяльності»;
- Олена Кравченко, виконавчий директор МБО «Екологія – Право – Людина» (ЕПЛ);
- Дмитро Рева, директор ГО “Правозахисна Група “СІЧ”;
- Євген Захаров, директор ГО “Харківська правозахисна група”.
Фото: Українська правда.