19 жовтня в Офісі Омбудсмана Дмитра Лубінця відбулась зустріч із членами родин полонених та зниклих безвісти військовослужбовців. На запитання рідних відповідали представники Міноборони, НІБу, Міністерства у справах ветеранів, Мінреінтеграції, Пенсійного фонду, ЗСУ та військових частин.
Юристка Правозахисної групи “СІЧ" Ксенія Онищенко, яка допомагає родинам зниклих безвісти, також взяла участь у обговоренні.
На зустрічі піднімали багато питань: щодо повернення з полону українських військових, щодо соціальних гарантій від держави та їх реабілітації звільнених полонених. Зокрема говорили про законопроєкт, який дозволяє воїнам не продовжувати службу після повернення з полону, а також про супровід військового протягом трьох років після проходження ним реабілітації.
Ксенія Онищенко також акцентувала на проблемних питаннях, з якими стикаються родичі зниклих безвісти або загиблих військових. Вона звернула увагу на недоліки у законодавстві, через які рідні не можуть отримати посвідчення члена сім'ї зниклого безвісти. Таке посвідчення потрібне, аби родини зниклих безвісти військовослужбовців могли отримувати гарантовані державою пільги та соціальні гарантії.
“Згідно Постанови від 28 травня 1993 року №379 “Про посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які загинули чи пропали безвісти під час проходження військової служби”, посвідчення на право користування пільгами членів сімей військовослужбовців, які пропали безвісти під час проходження військової служби видаються батькам, дружині або чоловіку та дітям цих військовослужбовців. Підставою для видачі посвідчення є документ, який підтверджує факт пропажі безвісти військовослужбовця, виданий територіальним центром комплектування та соціальної підтримки. Цей документ – сповіщення про зникнення безвісти”, – пояснює юристка.
Проте Департамент соцзабезпечення Міноборони прийняло рішення, що данного сповіщення недостатньо для отримання Посвідчення. У відповідному листі-роз'ясненні для територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, Департамент визначив перелік додаткових документів:
-
- – витяг з наказу про виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини (установи) як такого, що визнано судом безвісно відсутнім;
-
- – рішення суду про визнання військовослужбовцем безвісно відсутнім чи оголошення його померлим;
-
- – сповіщення територіального центру комплектування та соціальної підтримки за формою згідно з додатком 37 до Інструкції №280;
“Постанова № 379 не має розширеного тлумачення підстав погодження та відмови видачі Посвідчення на право користування пільгами. Таким чином визначальним є проходження військовослужбовцем військової служби та його зникнення безвісти при особливих обставинах", – пояснює Ксенія Онищенко.
Юристка впевнена, що відмова центрів комплектування в отриманні Посвідчення через ненадання додаткових документів є грубим порушенням права на пільги, гарантії та компенсації членів сімей військовослужбовців:
“Наразі питання щодо неправомірних відмов з боку територіальних центрів вирішується Омбудсманом. Окрім цього підготовлено кілька позовів до суду про визнання дій центрів комплектування протиправними.”
Ксенія Онищенко також має багато звернень від рідних зниклих безвісті військовослужбовців щодо відмов управління пенсійних фондів в прийнятті документів, а в подальшому і в призначенні пенсії по втраті годувальника. Тому на зустрічі було також розглянуто питання призначення цієї пенсії.
Юристка звернулась до представників пенсійного фонду та профільних Міністерств, щоби вони не примушували родичів загиблих та зниклих безвісти витрачати сили на бюрократичні складнощі, прояснили та спростили для них процедуру отримання допомоги від держави. Чиновники пообіцяли розібратися та вирішити ці питання.
🔰Захист прав постраждалих від війни здійснюється в рамках програми USAID Ukraine – USAID Україна «Права людини в дії», яка виконується Українська Гельсінська спілка з прав людини – УГСПЛ