У Верховній Раді України зареєстрували Проєкт закону України «Про внесення змін до Кримінального кодексу України щодо встановлення відповідальності за привласнення державних функцій» (законопроєкт №11104).
Авторами документу є представники провладної парламентської більшості, які обгрунтовують свою законодавчу ініціативу необхідністю захисту національних інтересів та безпеки, зокрема від привласнення деяких державних функцій окремими громадянами.
Аналітик Правозахисної групи “СІЧ” Віктор Філатов спробував розібратися, які саме дії загрожують національним інтересам, і яким чином влада планує протидіяти «привласненню державних функцій».
Про що йдеться у законопроєкті
Цей документ передбачає доповнення Кримінального кодексу України статтею 1113, яка встановлює кримінальну відповідальність за привласнення громадянином України державних функцій, зокрема:
- через представлення України на міжнародних заходах;
- перед уповноваженими особами чи агентами іноземних держав;
- представниками міжнародних організацій.
У тому числі, – за допомогою листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції, інших форм спілкування без надання на те повноважень та погоджень у визначеному законом порядку.
За ці дії планується передбачити покарання – позбавлення волі на строк від 10 до 12 років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від 10 до 15 років.
У якості додаткового покарання може бути застосована конфіскація майна. Якщо ці дії вчиняються в умовах воєнного стану, то покарання буде значно суворішим – від 15 років до довічного позбавлення волі, з обов’язковою конфіскацію майна.
“Одразу зазначу, що жодного прикладу таких дій у пояснювальній записці до законопроєкту не наведено. В документі взагалі не конкретизовано сфери комунікації громадян чи інститутів громадянського суспільства з міжнародними суб’єктами. Тобто, виходячи з норм законопроєкту, притягнути до кримінальної відповідальності можна буде за будь-яку співпрацю, в будь-якій сфері”, – сказав Віктор Філатов.
На його думку, було б логічним обмежити дію запропонованих норм сферою національної безпеки та оборони, яка дійсно є достатньо вразливою, особливо в умовах воєнного стану.
“Зайві коментарі та меседжі від некомпетентних осіб дійсно можуть негативно вплинути на імідж країни, але у законопроекті це ніде не конкретизовано”, – сказав аналітик.
Що не так із законопроєктом
Зараз, на думку Віктора Філатова, документ виглядає, як спроба обмеження конституційних прав громадян та руйнування ключових засад розбудови в Україні громадянського суспільства.
“У тому вигляді, який він має на сьогодні, документ обмежує право на свободу совісті та вираження поглядів, а також право громадян та громадських об’єднань бути повноцінними учасниками політичного життя держави”, – вважає аналітик.
Якщо документ буде прийнято, то громадськість по суті буде позбавлена права висловлювати свою позицію, яка в окремих питаннях може кардинально відрізнятися від позиції влади. Для влади норми законопроєкту виглядають способом приховування власних прорахунків та залякування активної громадськості.
Аналітик відмітив такі недоліки:
- 1) невизначеність сфер міжнародної комунікації, в рамках яких будуть встановлені обмеження;
- 2) відсутність чітко визначеного кола суб’єктів, які будуть погоджувати окремі форми комунікації з міжнародними інституціями;
- 3) відсутність чіткого визначення поняття та видів державних функцій, які можуть бути «привласнені» громадянами;
- 4) відсутність критеріїв, за якими будуть визначати деструктивний вплив від комунікації, а, отже, у подальшому формувати підстави для притягнення до кримінальної відповідальності;
- 5) неврегульованість питання відповідальності посадових осіб за неправомірні звинувачення у привласненні державних функцій.
“Зараз документ виглядає недопрацьованим, і у випадку його прийняття може завдати шкоду суспільним відносинам”, – сказав Віктор Філатов.
Наприклад, – вважає аналітик, – новий закон може поставити під загрозу підготовку інститутами громадянського суспільства так званих «тіньових звітів», в яких висвітлюються показники в різних сферах діяльності влади. Зокрема, це стосується боротьби з корупцією.
“В цій сфері європейські інституції дуже довіряють нашому громадянському суспільству, приділяючи увагу таким «тіньовим звітам”, – пояснив аналітик
Віктор Філатов також вважає, що в умовах збройного конфлікту, цей законопроєкт може допомогти владі приховати проблеми щодо дотримання прав громадян, пошуку та повернення цивільних осіб та військовополонених тощо.
У підсумку, аналітик зазначає, що законопроєкт варто доопрацювати та максимально обмежити сферу його дії, зводячи її до питань національної безпеки та оборони.