На даний час статус такої категорії осіб, як «полонені», що були захоплені бойовиками ДНР/ЛНР, у законодавстві України відсутній. Передусім це пов’язано з тим, що формально на Сході країни відбувається не війна, а лише антитерористична операція. Така термінологічна колізія призвела до того, що доля багатьох людей опинилася поза увагою держави. Ситуація ускладнюється й тим, що правоохоронні органи не мають доступу до тимчасово неконтрольованих територій для проведення розшуку осіб. Процес обміну полоненими відбувається лише на особистих домовленостях політиків та громадських активістів. У цій ситуації колишні полонені залишаються беззахисними і не можуть розраховувати на матеріальну компенсацію шкоди, заподіяної їх фізичному та психічному здоров’ю.
У випадку отримання сім’єю або іншими особами відомостей про знаходження їх рідних або друзів у полоні бойовиків на Сході України слід звернутись до Об’єднаного центру з координації пошуку, звільнення незаконно позбавлених волі осіб, заручників та встановлення місцезнаходження безвісти зниклих в районі проведення антитерористичної операції, який створено при Службі безпеки України. Центру необхідно надати усі наявні дані про знаходження особи у полоні сепаратистів, які у подальшому будуть використані групою пошуку та ідентифікації, групою переговірників, групою юридичного супроводу та іншими структурними підрозділами центру для розшуку та звільнення особи.
Отримання колишніми полоненими матеріальної компенсації шкоди, заподіяної їх життю та здоров’ю, можливе лише через звернення до ЄСПЛ у зв’язку з порушенням статей 3, 4, 5, 13 Конвенції Ради Європи про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року. Особи, яких звільнили з полону, мають право напряму подати скаргу до ЄСПЛ протягом 6 місяців. У разі пропущення вказаного строку, потрібно спочатку пройти вітчизняні судові інстанції і тільки згодом звертатися зі скаргою до ЄСПЛ.