Україна не визнає жодних «документів» з окупованих територій Донбасу, однак існують механізми легалізації деяких з них. Приміром, свідоцтв про народження та смерть, виданих з гербами непідконтрольних територій ДНР/ЛНР.
Процедура не складна, але не зайвим буде ще раз про не нагадати, адже до нас часто звертаються з цим питанням.
Ще у лютому 2018-го у Законі про реінтеграцію Донбасу довідки про народження та смерть, які видають псевдореспубліки, визнавалися єдиними дійсними документами:
«Діяльність збройних формувань РФ і окупаційної адміністрації Російської Федерації в Донецькій і Луганській областях, що суперечить нормам міжнародного права, є незаконною, а будь-який виданий у зв’язку з такою діяльністю акт є недійсним і не створює ніяких правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження або смерті особи на тимчасово окупованих територіях в Донецькій і Луганській областях».
Однак у Законі не було ні слова про те, як відділам реєстрації актів цивільного стану (РАГСам) приймати ці довідки. Тому судова процедура поки лишається єдиним способом легалізації таких документів.
Спершу треба отримати письмову відому від РАГСу, що він не може прийняти документ. Далі – звернутися до суду про встановлення факту народження або смерті. У РАГСах та судах є навіть шаблони таких заяв. Також можна звернутися за допомогою правозахисників. Судовий розгляд може зайняти кілька днів. З собою бажано мати медичну карту дитини та виписку з історії пологів. А у випадку смерті – довідку про поховання, квитанцію про оплату ритуальних послуг, фото або відео з поховання. З рішенням суду треба прийти до РАГСу, де вид повинні видати українське свідоцтво про народження чи смерть.
Важча ситуація, якщо потрібно вступати у спадок, який лишився на окупованій території і нотаріус вимагає довідку про склад сім’ї українського зразка. Або – зарахувати стаж, який підтверджують лише «документи» ДНР/ЛНР. Що робити у таких ситуаціях?
«І в першому і в другому випадку я б радив діяти двома шляхами, – коментує юрист ГО «Правозахисна група «СІЧ» Володимир Плетенко. – Це звернення до суду із заявою про визнання факту, що підтверджує ту чи іншу обставину (право на майно, набутий стаж, склад сім’ї тощо). А потім – подавати позовну заяву до суду, щоб зобов’язати посадові особи виконати їхні обов’язки (оформити спадщину, підрахувати трудовий стаж і т.п.)»
З одного боку Україною не визнаються документи видані псевдореспубліками, а з іншого – в ст.17 Закону “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на окупованій території України” йдеться, що для захисту основоположних прав і свобод громадян використовуються міжнародні механізми та принципи.
Згідно з “намібійським винятком” міжнародного суду ООН, документи, які були видані окупаційною владою повинні визнаватися, якщо їхнє невизнання призведе до серйозних порушень прав людини. Практика Європейського суду (Кіпр проти Туреччини, Мозер проти Молдови та Росії) теж свідчить, держава зобов’язана захищати людей, які перебувають у важких обставинах, викликаних військовими діями, а документи, які видаються на непідконтрольних територіях, не можуть ігноруватися.
#права_людини #правовий_захист #довідки #окуповані_території #суди #NorwegianRefugeeCouncil #NRC #Прямуємо_разом