Як не стати живим "товаром"? Поради правозахисників - Правозахисна група "СІЧ"

Торгівля людьми — це злочин, жертвами якого можуть стати чоловіки, жінки, діти, яких фактично тримають у рабстві з метою як примусової праці, так і сексуальної експлуатації. Найчастіше жертвами торгівлі людьми стають незахищені категорії людей. Потрапляють у рабство шляхом вербування: через випадкові знайомства, неформальні контакти, через оголошення в інтернеті, на вулиці.

Людям пропонують високу заробітну плату, а в результаті позбавляють волі, тиснуть психологічно та забирають документи. Основною причиною потрапляння у рабство є пошук «кращого життя», недосконале законодавство та правова необізнаність громадян, а також бідність та безробіття. Торгівля людьми — надзвичайно вигідний бізнес, зазначають експерти. Прибутки від нього приносять кримінальним угрупованням мільярди доларів. Це третій за розмахом і  доходами кримінальний бізнес у світі після торгівлі зброєю та наркотиками.

В Україні все частіше можна почути вислів «живий товар». І йдеться не про часи Середньовіччя, навіть не про ХІХ століття, а про сучасність. У пошуках «легких грошей» люди втрачають пильність.

Це значно збільшує небезпеку потрапити на гачок шахраїв і піддатися експлуатації. За даними видання «Радіо «Свобода», у Вінницький області під приводом роботи будівельниками завербували 14 чоловіків та двох жінок для трудової експлуатації.

Під час телефонної розмови «роботодавець» повідомив, що чоловіки-будівельники будуть отримувати по тисячі доларів наприкінці кожного місяця, а жінкам-кухарям,  яким потрібно буде також допомагати чоловікам-будівельникам, платитимуть по 800 доларів на місяць. Об’єкт, на який привезли українців, був огороджений парканом, заввишки 3,5 метра. Відкрито, не приховуючи зброї, з автоматами стояли охоронці.

«Роботодавець» пояснив роботу: чоловіки повинні були штукатурити, виконувати малярні роботи, жінки — готувати їжу та працювати поруч із чоловіками. У всіх забрали телефони, про їх повернення не могло бути і мови, а стосовно телефонів сказали: «Телефонів не буде, попрощайтесь iз ними». Заробітчани працювали по 16 годин і більше, без права на відпочинок, із повним обмеженням пересування: їм не дозволяли покинути місце роботи. Періодично працювали впродовж доби. Охоронці постійно погрожували невиплатою коштів. Нелюдські умови праці, постійне принизливе ставлення до всіх, хто працював.

Заробітчанин зі стажем Артем Кучер розповідає, що в першу чергу слід обрати перевірену «агенцію праці», а влаш­товуватись краще офіційно з білою зар­платою на карточку та оформити карту, яка дає право на тимчасове проживання після того, як закінчиться віза.

«Якщо людина їде на заробітки, то треба вибирати невеличкі міста або навіть села, бо заробітна плата майже однакова для українців без досвіду. І голов­не — це вивчити мову країни, в якій перебуваєш. У Польщі багато українських агенцій праці, бо поляк напряму ніколи не шукає українських робітників. Польський роботодавець швидше візьме українського робітника, аніж польського, бо українці працьовитiшi й готові працювати понаднормово, і ця норма оплачується мінімум на 50 % більше, так як і нічні зміни. Тому саме для заробітчан це велика можливість заробити більше і швидше. Поляки виїжджають за кордон, найчастіше в Англію, Німеччину. Молодь не хоче працювати за 1500 євро, а українці замінюють робочу силу в Польщі та підняли їхню економіку. Там заводи відкриваються на кожному кроці. Майже весь товар, вироблений у Польщі, їде до нас», — коментує «УМ» Артем.

Якщо говорити про внутрішню торгівлю людьми, бувають випадки, коли людей у сільській місцевості вербують на роботу, особливо сезонну (пов’язану з сільським господарством), а по факту вони потрапляють у трудове рабство.

За останні декілька років таких «фермерів-рабовласників» в Україні побільшало. Запорізька область, Вінниччина, Луганщина — ось ті регіони, в яких виявляли випадки трудової експлуатації. Останній, найбільш кричущий, випадок трапився в Одесі, де правоохоронці звільнили з рабства майже сотню людей. Це якраз були безпритульні та люди, які зловживають алкоголем.

Вони безкоштовно працювали на агрофірмі, а збирали їх по вокзалах так звані вербувальники. За таку «послугу» вони отримували по 500 грн. Звичайно, є й цинічнішi способи, коли злочинці просто викрадають людей для продажу. Як правило, це стосується сексуального рабства. Злочинці також можуть діяти через знайомих жертви. Різними методами (погрози, шантаж, підкуп) вони змушують їх вмовити потенційну жертву погодитись на пропозицію — як правило, обманом — розповів у коментарі «УМ» аналітик ГО «Правозахисної групи «Січ» Віктор Філатов.

У розмові з «УМ» Віктор порадив насамперед пересвідчитися, що фірма, яка пропонує роботу або послуги з її пошуку, офіційно зареєстрована, має юридичну адресу та ліцензію.

«Як правило, організація, яка цінує свою репутацію, матиме власний сайт. Слід пам’ятати, якщо від вас вимагають надати оригінали своїх документів сторонній особі, то це вже серйозний привід замислитися. Також необхідно звернути увагу на офіс фірми, в якому тривають перемовини. На стендах повинні бути розміщені документи на право займатися рекрутинговою чи іншою діяльністю (оригінали або копії). Також варто звертати увагу на дрібниці: хто перебуває в офісі під час переговорів, який маршрут слідування до країни трудової міграції, яку візу вам планують відкрити (наприклад, гостьова віза не дає права на працевлаштування). І останнє: якщо вам пропонують дуже високу зарплатню, при цьому не переймаючись вашими вміннями та досвідом, швидше за все, потрапили до шахраїв», — додає експерт Віктор Філатов порекомендував читачам «УМ» дотримуватися певних правил, щоб майже стовідсотково виключити всі ризики рабства.

«Ретельно читайте відгуки про майбутнього роботодавця або фірму, послугами якої плануєте скористатися. Спробуйте розшукати осіб, які вже користувалися послугами цієї компанії. Перевіряйте дані про фірму у відкритих реєстрах, а також поцікавтесь: чи не проходить вона як фігурант кримінальних справ. Не буде зайвим прийти на переговори з довіреною особою, наприклад юристом або кимось iз рідних.

Також доречно зв’язатися з посольством країни, куди ви плануєте їхати, та з’ясувати правила і вимоги щодо перебування в цій державі. Це дозволить співставити їх iз тим, що вам пропонують. За жодних обставин не давайте свої документи стороннім особам! Контракт повинен бути складений зрозумілою для вас мовою і підписувати ви його повинні особисто. Звертайтесь по консультацію до правозахисників-юристів, якщо виникли найменші сумніви. Так ви зможете навіть попередити злочин. Окрім того, від’їжджаючи за кордон, зробіть копії своїх документів i зберігайте їх окремо від інших цінних паперів.

Завчасно з’ясуйте адресу посольства або консульської установи в країні, куди вирушаєте. Усю інформацію про місце вашого перебування, роботодавця, контакти посольства слід залишити членам сім’ї, близьким родичам або друзям і весь час тримати з ними зв’язок. Також варто занотувати контакти міжнародних організацій, які займаються протидією торгівлі людьми. Це у прямому сенсі може врятувати вам життя», — коментує «УМ» аналітик.

Віктор Філатов дав поради, що робити, якщо хтось iз ваших близьких по­трапив у рабство.

«По-перше: як повідомити рідних та посольство про свою ситуацію. Якщо не буде можливості скористатися телефоном чи iнтернетом, можна передати записку через особу, якій ви довіряєте. Жертви сексуального рабства часто знаходять порятунок через своїх клієнтів, які повідомляють правоохоронців або особисто вивозять людину та передають у посольство. Не слід конфліктувати зі злочинцями, адже до вас можуть застосувати грубу фізичну силу. Якщо ви наважитесь на втечу, то необхідно прорахувати кожен крок. Слід усвідомити, що злочинці мають значні переваги: вони перебувають у своїй країні, а ви — ні, ви — без грошей, документів та соціальних зв’язків. Корисно «прокрутити» таку ситуацію наперед та продумати до дрібниць. Варто домовитися з рідними: коли ви не виходите на зв’язок 24 години, вони починають активний пошук і звертаються до консульських установ, правоохоронців та міжнародних правозахисних організацій», — каже Віктор Філатов.

Нагадаємо, торгівля людьми вважається особливо тяжким злочином в Україні та багатьох інших країнах. Стаття 149 Кримінального Кодексу України передбачає, що злочини, пов’язані з торгівлею людьми, караються позбавленням волі на строк від 3 до 15 років.