Майже два роки тому жителя Дніпрорудного Олега затримали російські військові. Втім, його рідним досі не вдалося встановити факт позбавлення його особистої свободи внаслідок військової агресії РФ. Встановлення цього факту – важливий юридичний аспект для кожного українця, який був затриманий та позбавлений волі окупантами, оскільки це надає право на всі передбачені законодавством гарантії не лише цій особі, а й членам її родини. Ми пояснюємо законодавчі підстави та наслідки встановлення факту позбавлення особистої свободи та наводимо кейси юристів Правозахисної групи “СІЧ”, в яких українці доволі часто стикаються зі складнощами встановлення цього факту. У чому проблема та що роблять правозахисники для вирішення – у нашому матеріалі.
Аналітик Правозахисної групи “СІЧ” Віктор Філатов проаналізував закони, у яких визначаються підстави для встановлення факту позбавлення особистої свободи і пояснює:
“Від коректності та точності визначення підстав, напряму залежить ефективність роботи спеціальної комісії, яка встановлює факт незаконного затримання.”
Які підстави визначені в законі
В Законі України від 26 січня 2022 року № 2010-ІХ «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» закріплені наступні підстави:
- позбавлення свободи у зв’язку із захистом державного суверенітету, незалежності, територіальної цілісності і недоторканності України;
- позбавлення свободи під час перебування на тимчасово окупованих територіях України або на території держави-агресора;
- позбавлення свободи у зв’язку із здійсненням діяльності, спрямованої на вираження поглядів, цінностей, позицій щодо відстоювання державного суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності України;
- позбавлення свободи за професійну, громадську, політичну чи правозахисну діяльність;
- позбавлення свободи з явною або прихованою метою спонукання України до дій або утримання від здійснення дій як умови звільнення громадянина України.
Також у минулому році був прийнятий закон, у якому було розширено перелік цих підстав для встановлення факту позбавлення особи особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України.
“Цей документ розширив коло звільнених цивільних українців, які можуть розраховувати на гарантії від держави. Зокрема, в тексті закону було закріплено категорію “тимчасово окуповані території України”. Раніше використовувався термін “тимчасово окуповані території Донецької і Луганської областей та Автономної Республіки Крим і міста Севастополя”. Тепер у Законі зазначені окремі населені пункти Запорізької, Херсонської та Харківської областей, враховуючи ті, які були звільнені протягом останніх двох років війни.”, – пояснив Віктор Філатов.
Ці зміни зумовлені повномасштабним вторгненням в умовах якого з’явилися нові окуповані території.
“Крім цього в законі було розширено перелік підстав для встановлення факту позбавлення особистої свободи. В новій редакції додали підставу, яка пов’язана із здійсненням особою заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави”, – каже аналітик.
Ці законодавчі зміни також вказують на масштабність збройної агресії, коли під загрозою не тільки окремі регіони, а вся територія держави.
Що на практиці: розповіді юристів
Втім, юристи Правозахисної групи “СІЧ” у своїй практиці стикаються із випадками, коли, не дивлячись на беззаперечні докази позбавлення особистої свободи внаслідок агресії рф, людині не вдається встановити факт позбавлення особистої свободи.
“Нині до мене та до інших юристів “СІЧі” звертаються родичі громадян, які були незаконно позбавлені особистої свободи окупаційними військами, бо існує проблема встановлення факту затримання їхніх рідних. Родичі затриманих мають подати пакет документів, щоби комісія встановила зазначений факт. Але, на практиці не все так просто”, – сказала Юлія Полєхіна.
До юристки звернулися дружина та син незаконно затриманого чоловіка Олега Хвостенка, які намагаються встановити факт позбавлення його особистої свободи. Втім їм досі це не вдалося. Хоча затримання відбулося в окупованому Дніпрорудному на Запоріжжі на очах свідків, – онуки та сестри чоловіка, комісія відмовляється встановити факт.
“Комісія відмовила без пояснень”…
Юлія Полєхіна звернулася до комісії, надала їм увесь необхідний пакет документів: витяг з ЄРДР, свідчі покази осіб, які бачили на власні очі факт затримання. Але отримали все одно відмову.
“Пояснення відмови: комісія засідала по цій справі, але не набралося достатньої кількості голосів для того, щоб визнати цей факт. Ми звернулися до цієї комісії, щоб вони нам надали протокол засідання для того, щоб дізнатися причину відмови. Якщо ми знатимемо причину, ми зможемо або оскаржити рішення, або надати ще якісь документи, якщо їх недостатньо. Нам знову відмовили і не надали протокол. Я принципово хотіла отримати протокол цього засідання, щоби зрозуміти причину відмови. Протокол врешті решт ми отримали, але причину відмови у ньому не пояснюють”, – розповідає Юлія.
Юристка готує позов до суду, щодо бездіяльності комісії.
Два місяці у полоні: довести цей факт не вдається
Подібна ситуація сталася і з клієнтом юристки Правозахисної групи “СІЧ” Катерини Щекоткової:
Цивільний громадянин був затриманий при виході з Маріуполя. Через 2 місяці утримання у виправній колонії у так званій “ДНР” був звільнений (не в рамках обміну, тому не має відповідної довідки на руках).
“За встановленням факту позбавлення особистої свободи внаслідок агресії РФ, спершу звертався у серпні 2023, у жовтні йому прислали відмову, потім йому зателефонували з комісії у січні 2024 та попросили ще раз надіслати пакет документів, оскільки комісія може переглянути їх наново і все таки встановити статус. Втім, у лютому йому знову дали відмову, хоча докази позбавлення свободи достатньо вагомі – довідка про арешт і довідка дактилоскопії”, – розповіла юристка.
Захищаючи свого клієнта, Катерина звернулася за протоколом рішення комісії, щоб ознайомитися з причинами цього рішення, але отримала відмову.
“Зараз ми звернулися до Уповноваженого з прав людини, щоби оскаржити відмову. Також я готую позов до адміністративного суду, про визнання рішення комісії протиправним і зобов’язанням винести рішення, яким встановити факт позбавлення мого клієнта особистої свободи внаслідок агресії Росії”, – сказала юристка.
Таким чином, не дивлячись на законодавчі підстави, звільненим особам та тим, хто досі перебуває у місцях несвободи, часто не вдається встановити факт позбавлення свободи через бездіяльність спеціальної комісії.