13 листопада 2023 року в комітеті Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів відбулися публічні консультації на тему «Міжнародний досвід організації та функціонування ветеранської патронатної служби».
На засіданні представники влади та громадянського суспільства обговорили пропозиції щодо створення в Україні ефективної ветеранської патронатної служби на основі позитивного міжнародного досвіду. Зокрема проаналізували досвід країн Європи, Ізраїлю, Великої Британії та США.
Аналітик Правозахисної групи СІЧ Віктор Філатов та юристка Правозахисної групи “СІЧ” Віталія Серебрянська підготували презентацію, у якій розповіли про актуальні проблеми, з якими стикаються ветерани та порівняли практику зарубіжних країн з відповідним досвідом України.
По-перше правозахисники визначили ряд проблемних питань, з якими стикаються ветерани:
- складність реалізації ветеранами власних прав з причини невиконання центрами комплектування та соціальної підтримки своїх функцій;
- відсутність розуміння у працівників соціальної сфери специфіки роботи з ветеранами та навичок спілкування з учасниками бойових дій з урахуванням набутого ними досвіду;
- відсутність в державі розвиненої системи соціально-правової та медико-психологічної допомоги ветеранам;
- агресивна, зневажлива, знецінююча риторика на адресу ветеранів, зокрема при обслуговуванні ветеранів в закладах охорони здоров’я, центрах зайнятості та установах соціального захисту
- відсутність інформування ветеранів щодо їхніх можливостей, прав та гарантій;
- брак відкритих до допомоги реабілітаційних центрів для ветеранів;
- недотримання вимог законодавства, зокрема щодо пільг на землю та пільгового проїзду для ветеранів, права на отримання житла, тощо.
За словами Віталії Серебрянської, найчастіше ветерани звертаються до юристів Правозахисної групи “СІЧ” у разі виникнення складнощів при:
- отриманні одноразової грошової допомоги та компенсацій за поранення;
- проходженні ВЛК та МСЕК;
- отриманні документів, які підтверджують участь у бойових діях;
- оформленні пенсії з інвалідності;
- доведенні причинно-наслідкового зв’язку між отриманими травмами та участю у бойових діях.
Міжнародний досвід
Аналізуючи вітчизняний та міжнародний досвід, аналітик Правозахисної групи “СІЧ” Віктор Філатов спробував з’ясувати, наскільки ефективна діяльність патронатної служби в зарубіжних країнах та в Україні у вирішенні цих проблем.
Він навів приклади ефективної політики повернення ветеранів до мирного життя у країнах, які також стикались зі збройними конфліктами. Аналітик порівняв моделі ветеранської патронатної служби, які вже сформовані за кордоном, і яку формує сучасна Українська держава.
“Help for Heroes” (Велика Британія)
Неурядова організація “Help for Heroes” є дуже вдалим прикладом ефективної підтримки ветеранів, вважає аналітик:”Help for Heroes” систематизує ключові потреби ветеранів та займається їхньою адвокацією на рівні окремих спільнот та держави в цілому.
У “Help for Heroes” розробляють пропозицій для органів влади щодо системи гарантій для ветеранів. Організація надає консультативні послуги, забезпечує соціальний супровід ветеранів та залучає фінансування для реалізації програм ветеранського розвитку.”
Ще один напрямок діяльності “Help for Heroes” – організація волонтерського руху допомоги ветеранам та членам їхніх сімей. Особливий аспект – на психологічну підтримку і супровід. Однак, спектр питань, якими займається організація значно ширше та охоплює відновлення та ремонт житла, лікування та протезування тощо. Діяльність “Help for Heroes” здійснюється на основі грантової підтримки держави та міжнародних фондів.
Місія Національного фонду ветеранів у Лос-Анджелесі (США)
Ця неурядова організація обслуговує усі потреби ветеранів та їхніх сімей шляхом врегулювання кризових ситуацій, інформування та перенаправлення до органів влади.
Її робота заснована на принципі «рівний – рівному» та охоплює питання забезпечення сімей ветеранів продуктами харчування, надання екстреної психологічної допомоги, медичне лікування, консультування, працевлаштування, навчання, допомогу у вирішенні фінансових проблем, правову допомогу. Організація систематизує проблеми та досягає їхнього вирішення шляхом співпраці на місцевому та національному рівнях. Для ефективності її роботи створена «Лінія життя для ветеранів (Lifeline for Vets), яка функціонує на основі бази даних ветеранів. Діяльність здійснюється на основі грантової підтримки держави та міжнародних фондів.
Віктор Філатов вважає, що підтримка ветеранів має бути комплексною та мати супровід на всіх етапах допомоги:
“Переважна більшість міжнародних ветеранських патронатних організацій є неурядовими суб’єктами, які функціонують на основі державної підтримки. Вони охоплюють широкий спектр проблем ветеранів та надають їм комплексну підтримку, яка включає реальну допомогу та соціальний супровід у владних інституціях. Практично в усіх випадках організації залучають волонтерів, які можуть навіть не бути ветеранами”
Як допомагатимуть ветеранам в Україні?
Щодо досвіду України в розбудові патронатної служби для ветеранів, то вона поки що знаходиться на етапі становлення.
19 червня 2023 року Кабінет Міністрів України затвердив Порядок реалізації експериментального проекту щодо запровадження інституту помічника ветерана в системі переходу від військової служби до цивільного життя (Постанова № 652).
В основі експерименту – інститут помічника ветерана, який буде надавати безоплатні консультативні послуги на основі територіальної та інформаційної доступності, індивідуального підходу та дотримання конфіденційності. В роботі інституту передбачено принцип «рівний – рівному»: помічниками ветеранів повинні бути також ветеранами, які пройшли відповідний досвід та були спеціально навчені.
Недоліки системи: думка аналітика
Віктор Філатов також проаналізував Постанову № 652 на наявність недоліків, які вже зараз можуть знизити ефективність експерименту:
“Послуги ветеранам або членам їхніх сімей будуть надаватися за їхніми запитами на базі сервісних офісів, які будуть сформовані органами місцевого самоврядування. Ці офіси стануть своєрідними комунікативними платформами, які об’єднають помічників з ветеранами. Насамперед мова йде про інформаційну допомогу, надання консультацій та координацію. Також помічники ветеранів будуть формувати пропозиції для органів влади з урахуванням потреб, озвучених ветеранами.”, – пояснює Віктор Філатов.
- В документі не деталізовано напрямки роботи помічників ветеранів. Зазначено лише, що вони будуть консультувати та інформувати ветеранів та членів їхніх сімей про наявні права та гарантії.
“Вочевидь, цього недостатньо, оскільки потрібно не просто надавати інформацію, а сприяти в реалізації цих прав ветеранів та отриманні гарантій”, – пояснив Віктор Філатов.
- В документі не визначено правовий статус помічника ветерана.
“Тобто, не встановлено чи буде він мати статус державного службовця, не прописане коло його повноважень, механізм оплати праці тощо”, – зазначив аналітик.
- В розглянутому порядку не враховані важливі сфери, в рамках яких ветерани потребуватимуть допомоги.
“Наприклад, психологічна реабілітація, інформування про засоби захисту порушеного права, надання інформації про грантові програми на розвиток ветеранського бізнесу тощо. Це звужує роботу помічника ветерана до суто організаційних питань, які і так особа може вирішити шляхом звернення до органів влади”, – зазначає Віктор Філатов.
- В документі не деталізовані питання підвищення кваліфікації осіб, які планують стати помічником ветерана. Зокрема, не визначено коло тих компетентностей, які повинні мати обрані кандидати.
“Якщо не формалізувати такі питання, то окремі навчальні заклади можуть самостійно сформувати програму, не врахувавши окремі навички, які будуть дуже актуальними у роботі з ветеранами та членами їхніх сімей”, – пояснює аналітик.
Система підтримки ветеранів потребує удосконалення
Таким чином, міжнародна модель розбудови патронатної служби для ветеранів кардинально відрізняється від українського експерименту. Зокрема, відмінність полягає у наступному:
| Міжнародна модель розбудови патронатної служби | Українська експерементальна модель розбудови патронатної служби |
| функціонує на основі неурядових організацій, які підтримує держава | передбачає помічників ветеранів, статус та повноваження яких остаточно не визначено |
| патронатна ветеранська служба – це об’єднання осіб, які мають спільний пережитий досвід | помічник ветерана має функціонувати самостійно, але на базі сервісних офісів, які також не мають регламентованих повноважень |
| займається реальною комплексною допомогою | планують, що помічник ветерана буде надавати виключно консультативні послуги та інформацію про наявні державні гарантії |
На думку Віктора Філатова, сьогодні в рамках експерименту ключовим завданням для влади є – не перетворити інститут помічника ветерана в інструмент відмежування від проблем ветеранської спільноти.
“Помічники ветеранів не повинні брати на себе функції держави, звільняючи відповідні органи влади від їхніх законодавчо визначених повноважень. Принцип «рівний – рівному» може не дати належного результату, оскільки головним пріоритетом має стати «якісний супровід ветерана кваліфікованим наставником». Тим більше, що самі ветерани, які хочуть стати помічниками для інших, повинні бути повністю інтегровані в цивільне життя. Тільки тоді їхня допомога буде ефективною та якісною”, – вважає аналітик.
По результатам засідання, Комітет ВРУ анонсував підготовку кількох законопроєктів щодо створення Патронатної служби для ветеранів.
Головне, кажуть правозахисники, щоб при створенні законодавчих актів комітет враховував ефективний міжнародний досвід, аналіз, проблеми, з якими стикаються ветерани і реальний досвід громадських організацій, які працюють з ветеранами. Тільки в такому випадку можливо побудувати ефективну ветеранську патронатну службу України.