Війна в Україні створила безпрецедентні виклики для економіки країни, особливо для малого та середнього бізнесу. Під час діяльності щодо документування воєнних злочинів рф, Правозахисна Група “СІЧ” спілкується також із постраждалими підприємцями. Попри економічні труднощі й руйнування від ракетних атак, вони демонструють надзвичайну стійкість. Як виживають, яким коштом відновлюються та чи мають державну підтримку українські підприємці – поговоримо в нашій статті.
Повномасштабне вторгнення завдало значного удару українському бізнесу. За даними аналітиків, дві третини підприємств були змушені частково або повністю припинити діяльність. За загальними підрахунками, втрати МСБ (малого та середнього бізнесу) склали понад 83 млрд доларів США. Близько 10 мільйонів українців переїхали або покинули країну. Частина з них стала ВПО. Центр розвитку інновацій, Офіс з розвитку підприємництва та експорту, національний проект Дія. Бізнес у співпраці з низкою міністерств та держорганів провели дослідження підприємницької діяльності. За його результатами на січень 2024 року індекс активності бізнесу становив 37,3 (зі 100 можливих).
Основні перешкоди для ведення бізнесу у воєнний час.
Найголовнішими проблемами всіх підприємців в Україні на час війни залишаються:
- руйнування об’єктів підприємницької діяльності та інфраструктури. Особливо постраждали підприємства й об’єкти господарювання на прифронтових та окупованих територіях;
- ракетні атаки на об’єкти господарювання і критичної інфраструктури;
- погіршення купівельної спроможності через економічні труднощі та зниження доходів населення;
- проблеми з транспортом і логістикою, зростання ціни на пальне;
- здоров’я і психічний стан робітників;
- проблема з робітничою силою та збереження топ кадрів через мобілізацію;
- доступ до електроенергії, водо- та теплопостачання, мобільного зв’язку;
- тощо.
Звичайно, кожна область України має відмінні показники функціонування й розвитку суб’єктів господарювання. Це залежить від наближеності до зони бойових дій, а також кількості населення.
Юристи-документатори Правозахисної Групи “СІЧ”, під час своїх місій з документування наслідків воєнних злочинів рф, фіксують не тільки шкоду, завдану цивільному населенню. Вони стають свідками того, в якому положенні опиняються малі й середні підприємці, чия справа часто перетворюється на руїни після чергової збройної атаки країни-агресорки.
Ми познайомились з постраждалими представниками малого бізнесу з Кривого Рогу, селищ Велика Костромка та Царичанка, також поспілкувались з адміністратором зруйнованого кафе “Франик”, що у місті Харків. Кожен поділився власним досвідом виживання після російських обстрілів та труднощами продовження власної справи.
“Після удару ми всі вийшли на роботу. Нам допомагали відновлюватися наші клієнти”.
Ростислав – адміністратор затишного кафе “Франик”. Заклад відкрився у червні 2023 року у центрі Харкова, а в ніч на 31 грудня того ж року, у подвір’я влучив ворожий безпілотник.
“Вікна розтрощені, кафе вигоріло, веранда повністю знищена. Ми вийшли з ранку на роботу і були ошелешені – від затишного місця відпочинку не залишилося майже нічого. Власники вирішили відновлюватись. Нам допомагали наші клієнти, навіть відкривали збір коштів”, – згадує чоловік.
За його словами, власникам бізнесу було складно знайти гроші, але вони відбудували кав’ярню власним коштом.
За даними Харківської міської ради, у місті було пошкоджено 167 будівель через обстріли з 29 грудня по 31 січня 2023 року. Серед них – магазини, ресторани та кафе. Деякі з них, через завдані збитки, до роботи так і не повернулися.
“Я купляла обладнання 12 років, тепер знову братиму кредит”.
Вранці 13 червня офіс невеликої клінінгової компанії у Кривому Розі був пошкоджений залишками російської ракети, що впала на сусідній житловий будинок. Понівечений фасад, немає вікон, дверей, потрощені стіни й обладнання. Таким власниця Оксана побачила свій бізнес, який годував родину й забезпечував роботою людей.
“Ми подали заяву в поліцію та в Дію, звернулися до штабу допомоги, який працював на місці. Я роками поступово купувала обладнання, мені це ніхто не поверне. Мені чекати допомоги не звідки”, – каже Оксана.
Жінка зафіксувала пошкодження, але щоб працювати далі, має шукати гроші на покриття збитків.
Внаслідок прильоту 13 червня крім житлових будинків та клінінгової компанії постраждали ще перукарня, магазин та салон краси.
“Кажуть: Ви — бізнес, ми не маємо права давати вам гроші. А хіба податки платить не бізнес?! Кинули нас напризволяще!”
Пані Тетяна працює в місцевому магазині “Лілія” у селі Царичанка вже 13 років. Після ракетної атаки 30 листопада 2024 року, будівля магазину разом із товаром зазнали сильної шкоди. Жінка каже, що хазяїн написав заяву у поліцію, але на цьому все. Отримати будь-які будматеріали на ремонт він не зміг. Благодійні організації допомагають відновлювати житло лише цивільним.
“В магазині повилітали всі вікна, винесло двері, у стінах тріщини й дірки від уламків. Багато товару знищено: пляшки олії, вода, крупи – все посічено. Продукти ніхто не поверне, все списується і просто викидається – це дуже великі збитки хазяїну”.
За словами Тетяни, власнику доведеться шукати кошти й відновлювати будівлю магазина самостійно. Скільки часу це займе і чи буде магазин працювати надалі — питання.
“Була торгівля, люди працювали, купляли, справи йшли, тепер все потрощило. Намагаємося вижити”.
Космак Любов Григорівна, голова Костромського споживчого товариства розповідає про кафе і два магазини, які працювали роками. Після кількох прильотів, що сталися 14 і 19 серпня 2022 року від прибуткової справи лишилися самі спогади.
“Прилетіло прямо у кафе, зайнялася сильна пожежа, загорілися ще два сусідніх магазини. В результаті, згоріли дахи, зруйновані фасади, вікон немає. Тепер площу 190,2 квадратних метрів заливає дощем. Немає змоги все відремонтувати”.
Любов Григорівна каже, що склала всі акти пошкодженого майна, зареєструвала у державному реєстрі збитків. Проте всі ремонтні роботи вимушена робити за свої кошти. Обурливо за її словами те, що допомога на відновлення від міжнародних організацій стосується тільки цивільних:
“До нас підходять їхні представники, фотографуються на фоні згарища й просто йдуть. Кажуть, підприємцям допомагати не мають права”.
Жінка звернулася по допомогу до кількох фондів, але безрезультатно. Єдине, Зеленодольська громада допомогла – звільнила від сплати податку на нерухоме майно на 2 роки по одному об’єкту. З трьох працюючих закладів, один довелося повністю закрити.
Територія Великої Костромки й досі перебуває в зоні бойових дій. Через обстріли, будь-який ремонт об’єкта господарювання може виявитися “грошима на вітер”. Місцеві підприємці скаржаться на зростання збитків. Як переживуть зростання податків і що очікується з 2025 року – не знають.
Перспективи компенсацій збитків та підтримка бізнесу.
Для того щоб продовжувати працювати й якнайшвидше відновити постраждалі об’єкти господарювання та засоби ведення бізнесу, підприємці потребують оперативної допомоги. Це дозволило б багатьом зберегти власну справу від розорення, забезпечити безперервність роботи та створити перспективи для розвитку в майбутньому.
Наразі в Україні бракує чіткої стратегії для підтримки постраждалого бізнесу: підприємці не знають, куди звертатися та що робити далі. Відсутні ефективні механізми компенсації збитків і реальні інструменти для відновлення. Натомість існують лише окремі заходи на рівні держави та місцевого самоврядування, спрямовані на часткову підтримку та розвиток, але вони не вирішують проблему в повному обсязі.
Підприємці можуть отримати фінансову допомогу через державні програми, такі як «єРобота», а також гранти від міжнародних фондів, які підтримують український бізнес та співпрацюють з державною владою на місцях. Серед них – USAID (Агентство США з міжнародного розвитку), Європейський банк реконструкції та розвитку, Програма ООН з розвитку, Фонд Horizon Europe, Німецьке товариство міжнародного співробітництва (GIZ) тощо.
Проте для участі у грантових програмах потрібно відповідати певним умовам та критеріям (кількість працівників, вид економічної діяльності, територіальна розташованість тощо). Тому, на жаль, далеко не всі середні й малі підприємці, особливо, ті, хто зазнав руйнівних збитків від бойових дій, можуть отримати такі гранти.
2 квітня 2024 року в Гаазі офіційно запрацював Реєстр відшкодування завданих російською агресією збитків в Україні. Таке відшкодування планують проводити коштом заморожених за кордоном суверенних російських активів. Однак, за словами заступниці керівника Офісу Президента Ірини Мудрої, подати заяви до Реєстру наразі можна тільки щодо пошкодження або знищення житлового нерухомого майна. Очікується, що подачу заяв щодо збитків бізнесу та інших економічних втрат мають затвердити впродовж року.
Під час документування воєнних злочинів рф, юристи Правозахисної Групи “СІЧ” фіксують чисельні руйнування магазинів, кафе, невеликих об’єктів господарювання, фермерських господарств та інших. Юристка-документаторка Юлія Полєхіна зазвичай, спілкуючись з власниками, дає поради щодо збору доказів для перспективи звернення до Міжнародного кримінального суду.
“Важливо навчити підприємців правильно фіксувати ці факти. Власники зруйнованого бізнесу, як і інші юридичні особи, поки що не можуть подавати заяви до Міжнародного реєстру збитків і це проблема. Але на даному етапі важливо якомога конкретніше зафіксувати шкоду: сфотографувати всі руйнування, подати заяву до поліції, щодо порушення кримінальної справи, зробити експертне дослідження будівлі, якщо вона в непридатному стані тощо. Важливо зібрати якомога більше доказів, які доводять, що шкода була завдана саме російською агресією, а також підтвердити розмір завданої шкоди, якщо це можливо. Тоді шанс у майбутньому отримати належну компенсацію за рахунок активів рф буде вищим».
Юристка зазначає, що виплати можуть розпочатися лише після запуску роботи відповідної Комісії з розгляду заяв, яка на основі даних Реєстру призначатиме компенсації, та наповнення Компенсаційного фонду необхідними коштами. На жаль, цього поки що не відбулося. В результаті постраждалий малий і середній бізнес змушений самостійно долати збитки, чекати на зміни та власними силами відновлювати шкоду, завдану рф.
Автор: Копил Валерія
Матеріал створено за фінансової підтримки чеської організації People in Need, у рамках ініціативи SOS Ukraine. Зміст публікації не обов’язково збігається з їхньою позицією.