Юрій та Наталія – цивільні жителі Херсону, – стали жертвами чергового воєнного злочину російських військових. Вони поділилися з нами своєю історією.
11 березня 2022 року до їхньої квартири увірвалися 11 озброєних чоловіків у військовій формі. На їхніх шевронах була літера Z та російський прапор.
Росіяни обшукали квартиру та розпочали допит. Юрія, Наталю та їхнього 16-річного сина змусили лягти на підлогу. До спини їм приставили автомати. Питали, хто організатор проукраїнських мітингів та чи мають вони знайомих військовослужбовців.
Юрій очолював Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку та не мав жодного відношення до військових. Втім, росіяни натягнули подружжю шапки на очі та відвезли у невідому будівлю, де допит продовжився.
“Оскільки я не повідомляв нічого, то мене почали бити ногами та руками, я впав зі стільця. Вони продовжили бити і на підлозі”, – розповідає Юрій.
Наталію питали про настрої та політичні погляди людей, чи готові вони співпрацювати під керівництвом представників російської федерації.
“Я чесно відповіла, що в Херсоні переважна більшість людей має проукраїнські погляди та не погодиться співпрацювати з росіянами, які захоплюють владу”.
Наталія, цивільна заручниця
Після двохгодинного допиту Їх відвезли додому. Втім, це був лише початок. Через півтора місяця до Юрія та Наталії знов завітали співробітники ФСБ та російські військові. Цього разу, вони примусили Юрія дати пароль від його телефону та банківських карток. В телефоні Юрія вони знайшли інформацію про те, що він перерахував 1000 грн волонтерам, які збирали гроші на тепловізор.
Вони привезли подружжя до будівлі Ізолятору тимчасового тримання, у якому російські військові облаштували катівню та помістили у різні камери. Катування продовжились, зокрема, били електричним струмом.
“Було дуже боляче. Я не знав інформацію, яка їх цікавила, нічого було повідомити. Але вони це розцінювали, як відмову співпрацювати. Після першого розряду, щоб я не кричав, мені запхали у рот якусь ганчірку та знов вдарили током. Щоразу удари ставали сильнішими та тривалішими. Перший тривав десь 5 секунд, другий – 20, наступні – вже хвилину”, – розповів Юрій.
Допит припинили лише тоді, коли чоловік від болю втратив свідомість.
Адвокатка ПГ “Січ” Марина Кіптіла зазначає, що Світова організація проти тортур зафіксувала численні затримання та тортури у Херсоні під контролем рф.
“Із початком повномасштабної агресії Росії її військові систематично беруть в полон українців. Причому, не лише військових, але й цивільних осіб на територіях, де відбувались бойові дії чи які перебувають під окупацією. У звіті ОБСЄ щодо порушень міжнародного гуманітарного права, прав людини, воєнних злочинів та злочинів проти людства, вчинених в Україні починаючи з 24 лютого 2022 зазначено, що Місія отримала кілька достовірних звітів, згідно з якими збройні сили рф арештували цивільних осіб, до яких були застосовані тортури – позбавлення їжі, електрошок, побиття тощо”, – пояснила адвокатка.
Холод, голод, фізичні та психологічні тортури, – те що довелося пережити і подружжю з Херсону.
В камері стояли дерев’яні нари, нічим не застелені. Вночі Юрій вкривався курткою, у якій приїхав, а під голову підкладав черевики. Його, як і інших незаконно затриманих, майже не годували.
“Не було жодного посуду для їжі. Коли принесли їжу, її нікуди було насипати. Я знайшов пакет, насипали в пакет. Їжу приносили раз на день. Це були або зварені макарони або рис, приблизно чотири столові ложки. Пізніше їжу принесли в пластиковій тарілці та дали ложку без ручки. Ввечері іноді давали чай 100 мл та галетне печиво, або просто хліб. Я до хліба наливав воду з крану. Щоб не вмерти з голоду, розподіляв їжу на два рази”, – розповідає Юрій.
Для російських військових знущання над затриманими були розвагою. Щовечора вони витягали людей по черзі з камери та били. Це тривало приблизно до другої години ночі. Юрій каже, чув, як казали: «Ну все, покайфовали и спать».
“Постійно було чутно несамовиті крики від тортур. Я щовечора чекав, що для цих знущань зайдуть і до нашої камери. Весь час з 30 квітня по 11 травня я перебував в одному одязі”
юрій, цивільний заручник
11 травня Юрія та Наталію вивели з камер та змусили написати заяви, адресовані коменданту Херсонської області, про те, що “на період проведення спеціальної операції, вони готові співпрацювати із військовими російської федерації”, а також про те, що не мають претензій до керівництва даного закладу. Після цього їх відпустили.
15 травня Юрій та Наталія покинули рідне місто та поїхали у Дніпро, де одразу заявили в СБУ про перебування в полоні і про те, що їх змусили написати заяви про співпрацю з російськими військовими. Також вони звернулися за допомогою до юристів ПГ “СІЧ”.
Адвокатка Марина Кіптіла в інтересах постраждалих направила скаргу до ЄСПЛ щодо тортур та нелюдського поводження, заборону свавільного обшуку та позбавлення волі. Також вона направила запити до НІБ та СБУ щодо підтвердження перебування в полоні та отримання грошової компенсації.
Юристка вважає: вкрай важливо документувати такі випадки для подальшого притягнення військових рф до відповідальності. Тому закликає не боятися та звертатись до правоохоронних органів і правозахисників та одразу повідомляти про такі випадки.