Найболючіші питання, з якими військовослужбовці звертаються до правозахисників – це звільнення з військової служби за станом здоров’я та отримання виплат військовослужбовцями, які перебувають на тривалому лікуванні у зв’язку з важким пораненням. На всі ці проблеми та потреби у змінах звернула увагу юристка Правозахисної Групи «СІЧ» Ксенія Онищенко під час презентації результатів проєкту «Справедливість для жертв російської війни в Україні» від Української Гельсінської спілки з прав людини, що відбулася 12 червня у Києві.
У фокусі проєкту — історії військових і цивільних, які потребують правової допомоги, щоденна робота юристів у регіонах, а також адвокація змін на національному рівні. Зокрема, юристи Правозахисної Групи «СІЧ», на базі якої у Дніпрі працює громадська приймальня УГСПЛ, за два роки допомогли багатьом українцям, в тому числі і захисникам.
Непридатні до служби, але не звільнені: бюрократія в армії
В українській армії тривають системні порушення прав військовослужбовців, які зазнали тяжких ушкоджень здоров’я. Через бюрократію такі воїни не можуть звільнитися зі служби, залишаються без грошового забезпечення, а іноді — і без медичної допомоги.
Ксенія переважно надавала в рамках проєкту юридичну допомогу військовим і наголошує, що порушення в армії – системні. Наприклад, навіть якщо військовий офіційно визнаний непридатним до служби, його звільнення блокується військовими частинами.
«Людина, яка військово-лікарською комісією визнається непридатною до військової служби, часто не може звільнитися. Хоча за законодавством, військова частина повинна військового звільнити негайно. Звільнення має відбуватися ще до виписки з лікарні — без особистої присутності, якщо стан здоров’я не дозволяє прибути до частини», – пояснює Ксенія.
Але реалії інші – командування часто вимагає прибути у частину, подати рапорт, здати посаду та майно. Якщо цього не зробити — військовослужбовця оголошують таким, що самовільно залишив частину. Це спричиняє подальші ускладнення: таким військовим припиняють виплати, а проти деяких відкривають кримінальні провадження.
«Маю клієнтів, які не можуть звільнитися ще з 2023 року. І це при тому, що вони визнані непридатними до військової служби зі зняттям з військового обліку», — додає юристка.
Грошове забезпечення — як інструмент тиску
Ще одна критична проблема — недоотримання грошових виплат. Військовослужбовці, які тривалий час перебувають на лікуванні після тяжких поранень, часто не отримують додаткову винагороду в 100 тисяч гривень на місяць. Частини, за словами юристки, використовують формальні причини, щоби не платити.
«Посилаються на нібито затримки у проходженні військово-лікарських комісій чи відсутність довідок. Хоча з 2023 року вся взаємодія між медичними закладами ЗСУ і військовими частинами має здійснюватися через електронну систему документообігу», — пояснює юристка.
Потреба в системних змінах
Правозахисники констатують: позитивних зрушень у захисті прав військових немає вже третій рік поспіль. Навіть після офіційних роз’яснень від Міністерства оборони щодо виплат додаткової винагороди під час тривалого лікування, порушення продовжуються.
«Немає контролю за тим, чи реально виконуються ці роз’яснення. Відсутність зворотного зв’язку з командуванням частин не дозволяє оцінити ситуацію та зробити висновки», — підсумовує юристка.
Фахівці закликають до комплексних змін: спрощення процедур звільнення для поранених, посилення контролю за виплатами та — найголовніше — створення системи, в якій поранений боєць не буде почуватися кинутим напризволяще.
«Військовий має знати: втративши здоров’я, він буде підтриманий державою та забезпечений всім на що має право», — каже Ксенія Онищенко.
Відео повної презентації результатів проєкту в Українському кризовому медіацентрі дивіться за посиланням.
Публікація створена у рамках проєкту «Справедливість для жертв російської війни в Україні».