Наразі в Україні введено надзвичайну ситуацію і діє низка обмежень, які покликані вберегти здоров’я та життя людей. Однак як це корелюється зі свободами, які конституційно закріплені за громадянами України та в теорії є непорушними?
Нормативні акти аналізував Віктор Філатов, експерт приймальні УГСПЛ на базі ГО «Правозахисна група «СІЧ»»: Режим карантину в Україні був запроваджений Указом Президента України від 13 березня 2020 року. По суті цей указ ввів у дію Рішення РНБО «Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки в умовах спалаху гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». В частині обмежень права пересування, документ містить наступні приписи:
– закриття з 0 год. 00 хв 17 березня 2020 року протягом наступних двох тижнів пунктів пропуску через державний кордон України для здійснення регулярного пасажирського сполучення;
– припинення з 0 год. 00 хв 16 березня 2020 року протягом наступних двох тижнів в’їзду на територію України іноземців та осіб без громадянства, за винятком осіб, які мають право на постійне або тимчасове проживання на території України, та за окремими рішеннями Міністерства закордонних справ України акредитованих працівників дипломатичних представництв, консульських установ, представництв міжнародних організацій тощо;
– затвердження порядку тимчасової самоізоляції осіб, які мають підозру на захворювання на COVID-19; – заборону відвідування громадянами України країн, на території яких зафіксовані випадки COVID-19. Ці заходи були деталізовані у Постанові Кабінету Міністрів України ««Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11 березня 2020 року № 211. Документом уведено на території держави карантин з 12 березня до 3 квітня 2020 року. Наразі карантин продовжено до 24 квітня.
В рамках карантину заборонено відвідування закладів освіти її здобувачами; проведення всіх масових заходів, у яких бере участь понад 200 осіб, крім заходів, необхідних для забезпечення роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування.
По суті до обмеження права на пересування, додалися обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання. В обох випадках йдеться про конституційні права:
– стаття 33 Конституція України «Право на свободу пересування» (гарантується кожному, хто на законних підставах перебуває на території України);
– стаття 39 Конституції України «Право збиратися мирно та проводити збори, мітинги, демонстрації» (за попередньою згодою органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування).
Отже чи є підстави стверджувати, що застосовані обмеження є законними? Основним законом передбачено можливість обмеження права на свободу пересування. Такі випадки повинні обов’язково супроводжуватися прийняттям окремого закону. Про це напряму йдеться в Конституції України. На сьогодні таким документом є Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). У цьому законі деталізовано і питання обмеження пересування та відповідальності за порушення вимог карантинного режиму. Тому можна сказати, що у питаннях обмеження пересування, вимоги законодавства дотримано.
Щодо заборони мирних зібрань ситуація дещо інша. У Конституції України закріплено, що обмеження цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку – для охорони здоров’я населення. Тобто, алгоритм обмеження права на мирні зібрання такий: громадськість звертається до органу влади із запитом про проведення, наприклад, мітингу. Орган місцевого самоврядування або виконавчої влади звертається до суду з клопотанням про заборону проведення цього мітингу у зв’язку з карантином. Після ухвалення рішення суду, воно доводиться до громадськості. Отже орган влади чи місцевого самоврядування не може самостійно заборонити проведення таких заходів. Це може зробити тільки суд.
Позиція поліції щодо участі громадян у мирних зібраннях однозначна. ЇЇ прокоментував Володимир Козуб, інспектор УПД ГУНП в Дніпропетровській області:
-Ніяких заборон участі в масових заходах нема, є обмеження за кількістю – не більше десяти осіб. У разі порушення цієї норми в першу чергу буде задіяна поліція діалогу для проведення профілактичних бесід та роз’яснення необхідних заходів безпеки. Незважаючи на прийдешню заборону в користуванні громадським транспортом певним категоріям населення, посилення санкцій щодо проведення громадських заходів не планується.