Військовослужбовець Сергій з Дніпра після ампутації через мінно-вибухову травму, почав оформлення пенсії по інвалідності внаслідок війни. Однак з довідок Пенсійного фонду України з’ясувалось, що в період військової служби за мобілізацією в АТО за 2014 – 2015 році у чоловіка відсутня інформація про сплату ЄСВ (єдиного соціального внеску). Правозахисникинадали правову допомогу військовому і з’ясували, що відсутність ЄСВ – проблема багатьох мобілізованих в ті роки. Що робити у таких випадках та як захистити своє право на відповідну пенсію – пояснюємо в нашому матеріалі.
Єдиний соціальний внесок (ЄСВ) — це податок, який сплачують підприємства за робітників, які працюють за цивільно-правовим договором. ЄСВ впливає на стаж та суму пенсії, яку в результаті розрахунків отримують військові. Простими словами, якщо ЄСВ не сплачувалось – у людини немає пенсійного стажу, а значить і пенсії за цей період.
Сергій з 1995 року працював на Дніпропетровському металургійному комбінаті (ДМК) у Кам’янському. У 2014-му чоловіка мобілізували і він пішов служити до добровольчого батальйону Дніпро-2 (39 БТРО), а через рік вже підписав контракт і продовжив службу.
На початок повномасштабного вторгнення Сергій був діючим військовим та захищав країну на донецькому напрямку. У квітні 2022-го чоловік отримав важкі поранення, пройшов через численні операції та ампутацію нижньої третини гомілки. Після протезування та реабілітації, він залишився у лавах ЗСУ. А коли почав оформлення пенсії по інвалідності внаслідок війни та отримав необхідні довідки, побачив, що у нього в 2014-2015-му роках відсутня інформація щодо ЄСВ.
“Це була дивна ситуація. Я побачив у довідці (ред. ОК-7 або ОК-5), яку отримав в Пенсійному фонді, нулі за період моєї мобілізації. Там навіть не відображається те, що сплачувала військова частина”, – розповідає військовий.
Згідно із законодавством України, під час мобілізації, ЄСВ мало сплачувати і підприємство (у цьому випадку ДМК) і військова частина. Тому що за рік мобілізації чоловік отримував середню зарплату і на підприємстві й у військовій частині.
Сергій каже, що було складно розбиратись з цими питаннями самостійно і він звернувся до юристки Правозахисної групи «СІЧ» Юлії Полєхіної, яка пояснює:
“Ця ситуація не поодинока у мобілізованих в період з 2014 по 2016-й (6-7 хвиль мобілізації). Однак більшість молодих людей до 30 років взагалі не переймаються питанням нарахування пенсійних виплат. А коли настає момент актуальності – наприклад, як у Сергія, при оформленні пенсії після поранення та інвалідності внаслідок війни, військові виявляють прогалини у нарахуванні ЄСВ”.
Каже, що підприємство не сплачувало ЄСВ за весь період мобілізації Сергія. Тобто, за рік служби з травня 2014 по травень 2015 року страхові внески не були нараховані:
“З’ясувалось, що за пару місяців до повномасштабного вторгнення, рішенням суду ДМК (підприємство) було ліквідовано, визнане банкрутом та на базі його з’явилось нове підприємство. Хоча трудова книжка Сергія досі знаходиться там і чоловік досі там працевлаштований.”
Юристка додає, що період мобілізації – це рік, але це теж не малі суми, наприклад, річні вирахування ЄСВ – 20000-30000 грн. за рік. Адвокат вже нового підприємства в усній розмові казав: “Невже ви будете судитись за суму 30000 грн? І взагалі до кого ви будете позиватись?" Однак Юлія Полєхіна вважає, що це варто і важливо доводити:
“Коли підприємство є правоприємником, то воно має сплатити ЄСВ. Якщо не сплачує – є відповідальні органи, які мають слідкувати за тим, аби були сплачені ці внески. Це ПФ, Податкова. Однак ці фахівці часто не розуміють, як вирішувати подібні ситуації з ЄСВ".
Правозахисниця додає, що це дійсно тема не легка і самостійно складно розібратись, як діяти.
Поради юристки
На сьогодні, військовослужбовці, які у 2014-2017 роки були мобілізовані та офіційно працевлаштовані на підприємствах, мають отримати персоніфікації і з’ясувати, чи сплачувало підприємство ЄСВ в цей період. Якщо ні – потрібно вимагати, аби підприємство сплатило.
Якщо в довідці ОК-7 або ОК-5 нулі – ЄСВ не сплачувалось.
Також треба з’ясувати – чи була нарахована мобілізованому заробітна плата або компенсаційні виплати.
Юристка додає, що це принципово важливо. Саме з компенсаційних виплат ЄСВ не сплачується, тому що вони не вважаються доходом, оскільки людина їх отримала не як заробітну плату.
Каже, потім були зміни в законодавстві, оскільки не був розроблений порядок, одне роз’яснення відміняло інше:
“Врешті, через те, що військовослужбовці фактично не працюють на підприємствах, Уряд України запровадив наступне рішення. Підприємства мали право звернутися до держави і отримати компенсаційні виплати, аби сплачувати мобілізованим працівникам (військовим) ЄСВ. Однак тоді одні підприємства звертались, інші – ні”.
Юлія Полєхіна акцентує ще на один важливий нюанс, який пов’язаний з ЄСВ і теж впливає на пенсійні виплати:
“Виплата ЄСВ вираховується з максимальної величини, в еквіваленті на гривні 100 500 грн. Однак якщо люди отримують заборгованості по грошовому забезпеченню однією сумою по додатковій винагороді (наприклад 600 тис. грн.), то ЄСВ сплачується лише зі 100 тисяч. А це врешті впливає на розмір пенсійного забезпечення. Тобто людина може думати що вона отримає досить суттєві доходи але в результаті не отримає того ЄСВ на яке розраховували”.
Юлія каже, що до неї зі схожими питаннями звертались військові й раніше, до повномасштабного вторгнення. Однак тоді, у 2017-му, було не зовсім зрозуміло, як вирішити цю проблему. Зараз військові отримують поранення, інвалідність і пенсію по інвалідності, тому це питання виникає набагато частіше і важливо кожному знати, як діяти.
Правозахисниця додає, що окрім описаної ситуації, існують випадки, коли військова частина не сплачує ЄСВ військовому. Однак це вже тема наступного матеріалу.
Ім’я військового змінено з міркувань безпеки.
Публікація створена у рамках проєкту “Справедливість для жертв російської війни в Україні”.