– Насправді, ми живемо на лінії вогню, при чому, чим він закінчиться для нас, ніхто не знає. Тому у нас немає іншого виходу, як бути постійно в тонусі і, щоранку прокидаючись, ставити собі питання: «А що я зробила для того, щоб моє місто стало хоч трохи краще, доки йде війна?». Якщо сісти і скласти руки, то можна перефразувати інше прислів’я так: «під лежачого активіста гроші не течуть, – коментує одна з учасниць тренінгу з Донецької області.
З 16 по 19 лютого 2021 року у місті Святогірськ Правозахисна група «Січ» та ГО «Центр Громадських розслідувань» провели провели другий тренінг в рамках проекту «Посилення спроможності членів громад впливати на органи місцевого самоврядування в містах прифронтової зони України» за підтримки Фонду розвитку демократії Посольства США.
На тренінг у Святогірську ми запросили представників громад та органів військово-цивільної адміністрації з Луганської та Донецької областей. Ключовою темою другого тренінгу стали «Інструменти взаємодії між місцевими мешканцями та органами влади на засадах інклюзії».
З Красногорівки, Мар`їнки, Торецьку та Авдіївки, зі Станиці-Луганської, Щастя та Попасної приїхало близько 40 учасників, які взяли активну участь у навчально-практичних заняттях.
–
Якщо перший тренінг у 2020 році – це своєрідне введення учасників у спільноту пошановувачів прав людини, і тоді ми тільки починали говорити про підхід, який базується на правах людини, аби виправити дискримінаційні практики по відношенню до прифронтових територій, то другий тренінг містив більше практичних вправ для зменшення дискримінаційних проявів у своїх містах, – розповідає Наталія Кожина, координаторка ГО ПГ СІЧ.
Що таке дискримінація прифронтових міст? В 2010 році тут востаннє провели вибори – тобто люди не мають повноцінних представників своєї громади в ОМС, а ті, що є – представляють «стару» владу; є ВЦА, де голова приймає одностайне рішення, але у нього немає органу, з яким би він радився з різних питань; були утворені нові ОТГ – але виборів до новоутворених рад знову ж таки не було; є районні ради, в яких теж немає представників громади; незрозуміла ситуація з бюджетами; розформовані або перенесені управління соцзахисту, що погіршує доступ людей до гарантованих послуг, допомоги та соціальних виплат. Така ж ситуація з елементарними побутовими послугами: неякісне водопостачання і брак опалення.
–Як би в Україні з 2014 року розпочалася системна робота з прифронтовими містами, таких би проблем можна було уникнути. Відповідно, програма другого тренінгу була підготовлена таким чином, щоб більше уваги приділити не тільки теорії, але і практиці з обов`язковим залученням до обговорень шляхів вирішення тих чи інших проблемних зон, – коментує Наталія Кожина.
В перший день тренінгу ми зосередилися на практичному застосуванні принципів підходу, що базується на правах людини і на відносинах між носіями прав та носіями обов’язків. Також більш детально розглянули правові інструменти у реалізації громадських ініціатив
–
Мені подобається, що знання, отримані на тренінгу ми відразу використовуємо на практиці у наших громадах. Розуміючи краще структуру владних органів і сфери відповідальності, їх ієрархію, нам зручніше тримати руку на пульсі по багатьох питаннях. Адже знання – це контроль над ситуацією. Наприклад, ми можемо контролювати використання бюджетних коштів – куди, скільки і навіщо? Також я звернув увагу на концепцію відносин між громадянином та чиновником, а це означає, що чиновник має виконувати обов’язки належним чином, щоб не порушувати права громадян. Зараз ситуація покращується, адже влада на місцях розуміє, що громада – це ефективний інструмент і її треба долучати до змін. Об’єднання прифронтових міст – корисна ідея, яка нам близька, тому ми теж долучимося, – Євген Федорічев, учасник тренінгу, юрист громадської приймальні УГСПЛ у м. Торецьк.
Як згуртуватися навколо проблеми і змінити щось на рівні законів і влади говорили більш детально:
– Ідея створення департаменту при облдержадміністраціях, який би займався забезпеченням життєдіяльності та розвитку прифронтових міст активно обговорювалася. А це і нові програми, і утворення нових ОТГ, і можливість брати участь у виробленні та прийнятті рішень представниками громад, які зможуть відстоювати інтереси та права у виконавчих органах влади. І тепер учасники діляться між собою проблемами, над якими готові працювати разом, – коментує Наталія Кожина.
Сергій Кривоніс та Олександр Соболь, тренери проекту, більше уваги приділили розбору тем про бюджет участі і підготовку конкурсної документації та заяв. Надали практичні методичні рекомендації щодо подання громадських ініціатив на рівні місцевого самоврядування. Розглянули процеси роботи з бюджетом і типові проблеми у використанні системи ProZorro.
Тренери просто чудові і дуже професійні, але після першого тренінгу я відчула потребу у практиці, повернувшис
ь додому. На другому тренінгу особливо зацікавив бюджет участі, система публічних закупівель, а враховуючи що Мар`їнка і Красногорівка вже незабаром об’єднаються в одну ВЦА, ми маєм контролювати процес передачі майна – про це ми теж консультувалися з Олександром і Сергієм, – Олена Косінова, громадська активістка, ГО «Наше відродження Донбас-Україна».
Розробка та впровадження інструментів електронної демократії та робота із бюджетом, публічний контроль і аудит, а також правовий аспект – теми другого дня тренінгу, викликали у учасників жвавий інтерес і бажання опанувати практичним інструментарієм їх впровадження. –
–
Для мене особливою є тема створення обласного управління в інтересах міст, які знаходяться на лінії зіткнення, і громадської ради, яка буде при ньому працювати. Ми зможемо не лише ділитися нашими проблемами, а й спільно їх вирішувати. Громадський бюджет і процес написання проектів, інструменти громадського контролю, а також практичні вправи – як подавати документи на тендери, на що звертати увагу – все це згодом принесе свої результати. З нами були працівники ВЦА, які теж були раді отримати подібні знання. На мою думку, хороша взаємодія між громадою і ВЦА буде тоді, коли обидві сторони будуть зацікавлені у результаті. Приємно виходити після тренінгу і розуміти, що час витрачено з користю, а не для звітності, – коментує громадська активістка м. Щастя, учасниця тренінгу, Марина Данилюк, ГО Культурна фортеця.
Всі учасники подякували організації за небайдужість до їх діяльності і зацікавленість життям прикордонних територій, та відзначили, що увага до них – це добрий знак, адже вони розуміють, що не є покинутими зі своїми проблемами наодинці. А це і зруйновані обстрілами будинки, і неякісна вода, і відсутність опалення, і незацікавлені політичні діячі. Вони не втрачають віру, що їх права будуть захищені, а саме явище «прифронтове місто» набуде нового значення у системі державотворчих координат та напрямків діяльності. Адже саме ці міста рано чи пізно будуть основою для відновлення всього Сходу після перемоги України над окупантом.
– Чого ми прагнули, започатковуючи проект? Ми розуміємо, що є питання, які можна вирішувати на місцевому рівні, є питання, які в полі зору виконавчої влади – це і регіональні, і обласні адміністрації. Але те, що ми можемо забезпечити зараз – це взаємодія між громадськими активістами, ініціативними групами та працівниками ВЦА. Якщо люди відчувають підтримку місцевої влади, то вони розуміють, що в цьому світі можна щось змінити. Сподіваємося, ми змогли поділитися дієвим інструментарієм, який використовуватиметься громадами. Наші ідеї щодо створення окремого підрозділу на рівні обласної виконавчої влади, який би опікувався проблемами прифронтових міст знайшли відгук в учасників, які про це і раніше замислювалися, але не було достатньої мотивації та бачення шляхів його втілення. Тому, наш проект – це спроба привернути увагу до регіону і його проблемних місць, до людей, які і досі живуть в складних умовах, – коментує керівник ГО ПГ СІЧ, Дмитро Рева.
Донецька область (16-17 лютого)
Луганська область (18-19 лютого)
Наприкінці учасники отримали сертифікати про участь, а вже за кілька днів – методичні матеріали від тренерів проекту для самостійного опрацювання