Переслідування та пресинг правозахисників та громадських активістів геть не є винаходом сучасності. В різні часи в Україні від того потерпали письменники, літератори, юристи… Ті, кому вдавалось вийти живим із двобою з системою і не втратити завзяття, формували основи правозахисного руху в Україні, потрошку проламуючи грати тоталітаризму.
З моменту створення Української Гельсинської групи пройшло більше 40 років, країна декларує верховенство права та рух в Європу, але ефективність розслідувань злочинів проти правозахисників залишилась незмінною з часів КДБ.
Яка роль правозахисників у суспільстві, чому й заради чого вони наражаються на небезпеку і як домогтись невідворотності покарання за тиск на них – експертки ГО «ПГ «СІЧ» Юлія Полєхіна, Наталя Кожина та Марина Давидова обговорювали зі студентами юридичного факультету Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ.
Формування активного громадянського суспільства, системна діяльність правозахисників та активістів має вирішальне значення для забезпечення постійного поступу в реалізації загальновизнаних прав людини. Разом з іншими учасниками процесу вони допомагають державам у повному обсязі забезпечувати дотримання прав людини, основоположних свобод, демократії та принципів верховенства права. Але наразі правозахисники не мають суб’єктності у нормах права, тож злочини щодо них розслідуються за загальноцивільним протоколом, а подекуди і гальмуються владними важелями.
У 2018 році представниками громадськості був сформований “Список Гандзюк” – перелік кримінальних справ щодо нападів на українських громадських діячів та активістів, що сталися з початку 2017 року. У списку 56 справ, серед яких¬¬¬ побиття, викрадення, пошкодження майна та п’ять вбивств.
Згідно з висновками Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України (далі – ТСК), яка досліджувала ці злочини, «серія нападів на громадських активістів не є випадковістю. Це цілеспрямована злочинна діяльність, яка вчиняється з метою залякування активних жителів і припинення їх діяльності». ТСК у своїх висновках визнала неефективним розслідування у більшості кримінальних проваджень з нападів на представників громадськості. Справи залишилися не розкритими, їх замовників не названо, розслідування справ або взагалі не відбувалось, або ж тривало дуже мляво.
У якості мозкового штурму юристкою Юлією Полєхіною було надано для обговорення перелік недоліків слідства, з якими вони стикаються під час ведення справ, студенти аналізували озвучені проблеми та пропонували шляхи вирішення.
Зокрема, проговорили таке:
1. Невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
2. Відсутність оперативності у діях правоохоронців.
3. Недостатня ретельність під час проведення слідчих (розшукових) дій.
4. Недостатнє використання правоохоронцями можливостей та сучасних досягнень криміналістичної техніки, тактики та методики під час розслідування.
5. Не проведення слідчих дій за клопотаннями потерпілих.
6. Відсутність належного процесуального керівництва досудовими розслідуваннями.
7. Ненадання потерпілим та адвокатам права ознайомлюватися з матеріалами справи.
8. Відсутність об’єктивності та ефективності на стадії досудового розслідування у зв’язку з територіальною підслідністю.
9. Відсутність будь-якої реакції правоохоронних органів на чисельні звернення до скоєних нападів на прямі погрози життю потерпілого та їхнім родинам.
10. Відсутність розуміння важливості всебічного та неупередженого розслідування нападів, які пов’язані з правозахисною діяльністю.
Останній пункт вийшов дещо провокативним, адже частина майбутніх юристів може податися до правозахисних лав, а їхні однокашники – піти працювати у правоохоронні органи, що розведе колишніх сусідів по парті по різні боки барикад. Сподіваємось, завдяки цим молодим людям (не тільки, але зокрема) розслідування стануть ефективними і з часом проблема зійде нанівець.
І родзинка зустрічі – після такої непростої дискусії декілька студентів виявили бажання пройти практику в «СІЧ» і спробувати себе у ролі правозахисників. Це, знаєте, дуже надихає.
В рамках проекту УГСПЛ “Підтримка та захист громадянського суспільства в Україні”, що втілюється за фінансової підтримки Посольства Королівства Нідерланди в Україні та Європейського Союзу.
