Ми продовжуємо зустрічатись з колегами з суміжних сфер діяльності задля напрацювання та роз’яснення механізмів захисту прав наших клієнтів. Цього тижня практикуюча адвокатка приймальні УГСПЛ на базі ГО “Правозахисна група “СІЧ”” Марина Кіптіла, адвокатка та правозахисниця Вікторія Дубовенко та фахівчиня Управління забезпечення прав людини НПУ в Дніпропетровській області Юлія Нітютько провели робочу зустріч, на якій обговорили права громадянина при затриманні. За результатами даємо невеличкий спільно напрацьований лікнеп, який убезпечить особу від неправомірних дій під час затримання та арешту. А беручи до уваги те, що клієнти, з якими ми працюємо, часто відносяться до ризикових категорій – непогано цю інформацію вивчити на зубок.
1. Не існує норми законодавства “ми просто поговоримо”. На розмови викликають повісткою, все інше – затримання.
2. Під час затримання має бути складений протокол з зазначенням часу та коментарями затриманого щодо неправомірних дій силовиків. Перекресліть невикористані рядки перед тим, як підписувати. Уважно перевірте час – відлік має йти від фактичного затримання а не від приїзду слідчого чи доставлення в райвідділок. Всі обшуки мають проводитись з понятими, неможливо “під час поверхневого огляду” виявити вміст кишень чи сумки.
3. Якщо ви погано почуваєтесь чи приймаєте специфічні препарати (антиретровірусну чи замісну терапію) – повідомляйте про це одразу ж, зазначайте в протоколі. Перервана програма ЗПТ чи АРТ – це порушення прав. Якщо потрібен лікар – вимагайте викликати його під час кожної розмови, проговорюючи симптоми (біль в грудині, забої, переломи).
4. Права. Вони мають бути не тільки озвучені, але й роз’яснені.
5. Протокол затримання та пам’ятка про права мають бути видані затриманому в паперовому вигляді.
6. Адвокат має бути повідомлений про затримання клієнта за першою ж вимогою, навіть для “ми просто поговоримо”. Якщо адвоката немає – знайти його стає завданням поліції. Перед першим допитом вимагайте зустріч з правником віч-на-віч. До цього – ніяких розмов.
Затримання та арешт в основному стає можливим після рішення суду, але є виключення. Законодавство України передбачає, що уповноважені органи можуть затримати вас без попереднього рішення суду у випадку обґрунтованої підозри, що ви вчинили злочин, але тільки тоді, коли така підозра ґрунтується на зазначених у законі обставинах, а саме:
- коли вас застали при вчиненні злочину або безпосередньо після його вчинення;
- коли очевидці, у тому числі й потерпілі, прямо вкажуть, що саме ви вчинили злочин;
- коли на вас або на вашому одязі, при вас або у вашому житлі будуть виявлені явні сліди злочину.
Якщо таких обставин немає, але в правоохоронців є інші підстави для підозри, вас можуть затримати без попереднього рішення суду лише якщо ви:
- намагалися втекти;
- не маєте постійного місця проживання;
- коли не встановлено Вашу особу.
У будь-якому випадку протягом 72-х годин вас мають або звільнити, або доставити до суду. Оскаржувати незаконність утримання допоможе протокол з зазначенням часу затримання.
Права затриманого:
– не свідчити проти себе чи своїх рідних. Дуже важливо не давати жодних пояснень допоки ви не поспілкуєтеся з адвокатом!
- якщо ви все ж таки вирішили давати показання, то в такому разі ви маєте право у будь-який час відмовитися давати показання й відповідати на запитання;
– надавати докази. Ті докази, які свідчать про вашу невинність варто надати слідчому з впевненістю того, що він їх долучить до матеріалів справи. Якщо у вас такої впевненості немає – подавайте докази тільки через адвоката, він знає як процесуально їх правильно подати;
– вимагати перевірки судом законності затримання; Одразу пишіть заяву до вашого місцевого суду, передайте через чергового чи слідчого, щоб слідчий суддя розібрався в законності вашого затримання;
– особисто брати участь у судовому розгляді щодо обрання будь-якого запобіжного заходу. Вимагайте своєї участі в суді, щоб довести свою правоту судді;
- Вам не потрібно доводити свою невинуватість – це завдання поліції і прокуратури;
- Вимагайте, щоб одразу про Ваш арешт і місце перебування слідчий повідомив найближчих родичів.
За потреби апелюйте до статті 5 Європейської Конвенції про права людини:
СТАТТЯ 5
Право на свободу та особисту недоторканність
- Кожен має право на свободу та особисту недоторканність.
Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і
відповідно до процедури, встановленої законом:
- a) законне ув’язнення особи після засудження її
компетентним судом;
- b) законний арешт або затримання особи за невиконання
законного припису суду або для забезпечення
виконання будь-якого обов’язку, встановленого
законом;
- c) законний арешт або затримання особи, здійснене з
метою допровадження її до компетентного судового
органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні
нею правопорушення, або якщо обґрунтовано
вважається необхідним запобігти вчиненню нею
правопорушення чи її втечі після його вчинення;
- Кожен, кого заарештовано, має бути негайно
поінформований зрозумілою для нього мовою про підстави
його арешту і про будь-яке обвинувачення, висунуте проти
нього.
- Кожен, кого заарештовано або затримано згідно з
положеннями підпункту “c” пункту 1 цієї статті, має негайно
постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій
закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути
забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку
або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути
обумовлене гарантіями з’явитися на судове засідання.
- Кожен, кого позбавлено свободи внаслідок арешту або
тримання під вартою, має право ініціювати провадження, в ході
якого суд без зволікання встановлює законність затримання
і приймає рішення про звільнення, якщо затримання є
незаконним.
- Кожен, хто є потерпілим від арешту або затримання,
здійсненого всупереч положенням цієї статті, має забезпечене
правовою санкцією право на відшкодування.
І за будь-яких обставин не бійтесь відстоювати порушені права! А ми продовжуватимемо інформувати вас про можливості захисту та запобігання правопорушень.