Тисячі українських військових після звільнення зі служби повертаються до мирного життя. Хтось давно мріяв зайнятися власною справою, хтось – повернутися до колективу, де пропрацював пів життя. Але замість підтримки багато хто стикається із холодною реальністю: на їхнє робоче місце вже взяли іншу людину, а самого захисника – просто звільнили. Якщо ви потрапили у схожу ситуацію та які права мають військові – розповідаємо в нашому матеріалі.
Що каже закон і чому роботодавці не мають права звільняти військових.
З початком повномасштабної війни законодавство стало ще чіткішим. Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» та стаття 119 Кодексу законів про працю гарантують:
– Збереження місця роботи і посади (за мобілізованим, контрактником або добровольцем на весь час служби зберігається посада, робоче місце та середній заробіток).
– Повернення на роботу в день, який військовий сам зазначає у заяві (після звільнення зі служби роботодавець має прийняти працівника назад без жодних додаткових умов).
– Заборона звільнення за ініціативою роботодавця (єдиний виняток – повна ліквідація підприємства).
Юристка Правозахисної Групи «СІЧ» Катерина Щекоткова наголошує:
«І роботодавці, і самі військові мають знати, що відмова прийняти людину після служби – це порушення, за яке передбачена відповідальність».
Попри законодавчі гарантії до Правозахисної Групи «СІЧ» регулярно звертаються військові, чиї трудові права були порушені. За словами юристки, найчастіше це відбувається через незнання закону або небажання роботодавця «створювати собі незручності».
«Парадокс у тому, що людина ризикувала життям заради держави, а повертаючись, стикається з байдужістю. Це неприпустимо і має мінятися системно», – підкреслює Катерина.
Попри те, що закон однозначно гарантує збереження робочого місця та посади на весь період військової служби, частина роботодавців ігнорує ці норми.
Катерина Щекоткова пояснює, що такі дії є грубим порушенням трудових прав військовослужбовців.
«Військовий не просто не зобов’язаний звільнятися, роботодавець взагалі не має права розірвати з ним трудовий договір під час служби. Якщо людину звільнили – це незаконно і вона підлягає негайному поновленню», – зазначає юристка.
Що робити військовому, якщо після служби його незаконно звільнили.
Правозахисниця радить не мовчати й не боятися. Поновити свої права реально і зробити це можна досить швидко, якщо діяти правильно.
КРОК 1. Письмова вимога роботодавцю
Подайте заяву з вимогою поновити вас на посаді у зв’язку зі звільненням зі служби.
До заяви додайте:
- копію військового квитка або довідки про звільнення зі служби;
- копію наказу про мобілізацію (якщо є).
КРОК 2. Фіксація відмови
Якщо роботодавець відмовляється приймати вас або ігнорує звернення, важливо це зафіксувати:
- листом з повідомленням про вручення,
- або письмовою відповіддю підприємства,
- або актом про відмову, складеним у присутності свідків.
КРОК 3. Скарга до Держпраці
Державна служба з питань праці може:
- провести позапланову перевірку,
- накласти штраф за незаконне звільнення,
- зобов’язати поновити працівника.
КРОК 4. Позов до суду про поновлення на роботі
Звернутися до суду з позовом можна лише у місячний строк з дня вручення наказу про звільнення, за винятком випадків, коли ви звертаєтесь пізніше через наявність поважних причин (наприклад, проходження військової служби).
У суді можна вимагати:
- поновлення на посаді,
- виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу,
- відшкодування моральної шкоди.
Катерина підкреслює, що справи про порушення трудових прав військових вирішуються позитивно на їхню користь.
«Судова практика показує, що військові поновлюються на роботі у переважній більшості справ. Закон однозначно на їхньому боці».
Війна змінює людей. Захищаючи країну, наші військові віддають частину свого життя і здоров’я. Найменше, що може зробити держава та суспільство – це забезпечити їм гідне ставлення та повагу, закріплену на практиці, а не лише на папері.
Правозахисники наголошують, що поновлення на роботі – це не привілей, це право, гарантоване законом і підтверджене справедливістю.
«Військовий має повернутися додому й знати, що на нього чекають і в сім’ї, і на роботі. Це мінімум, щоб людина могла спокійно повертатися до мирного життя», – підсумовує Катерина Щекоткова.
Проєкт Civil Society Promoting Resilience in Ukraine реалізується консорціумом на чолі з Danish Red Cross у партнерстві з Danish Refugee Council та Dignity та за підтримки Міністерства закордонних справ Данії.