2 жовтня 2024 року Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) схвалила Резолюцію 2573 (2024) «Зниклі безвісти, військовополонені та цивільні особи, які перебувають у полоні внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України».
Аналітик Правозахисної групи “СІЧ” Віктор Філатов проаналізував документ і пояснив його важливість:
“Ця резолюція стала довгоочікуваною для України реакцією світової спільноти на ті воєнні злочини та злочини проти людяності, які вчиняє держава-агресор з 2014 року. Резолюція не просто привертає увагу до проблеми українців в російській неволі. Цей документ по суті формує порядок денний протидії воєнним злочинам та злочинам проти людяності, які вчиняє Російська Федерація в Україні”.
Головні меседжі
Віктор Філатов відзначив основні знакові меседжі ПАРЄ, які вона надсилає до світової спільноти та політичного керівництва рф:
- ПАРЄ підтвердила, що мирний план, запропонований Президентом України, залишається єдиною офіційно визнаною програмою врегулювання збройного конфлікту. Тобто, будь-яких альтернативних заходів, зокрема і тих, які нав’язує держава-агресор, світ не сприймає. Отже, Україна буде намагатися звільнити усіх цивільних та військовополонених, а це понад 65 тисяч осіб;
- Парламентська асамблея констатувала недостатню увагу міжнародної спільноти до проблеми масового порушення державою-агресоркою міжнародного гуманітарного права та міжнародного права прав людини. Зокрема, засудили практику захоплення та утримання цивільних осіб у неволі, а також практику застосування катувань, жорстокого та принизливого поводження з військовополоненими, залучення до примусової праці;
- ПАРЄ різко засудила приховування державою-агресоркою інформації про місце перебування цивільних осіб та військовополонених, а також відомостей про кількість осіб, які загинули, перебуваючи в російській неволі. Внаслідок приховування інформації стрімко зростає кількість осіб, зниклих безвісти за особливих обставин;
- Парламентська асамблея наголосила на неприпустимості притягнення українських військовополонених до кримінальної відповідальності за статтями, які заборонено їм інкримінувати. Зокрема, військовополонені не можуть бути засуджені за те, що перебували в лавах Збройних Сил України. Це грубе порушення норм міжнародного права;
- ПАРЄ закликала Міжнародний Комітет Червоного Хреста відступити від свого підходу до конфіденційності, та публічно надавати інформацію про проблеми, з якими він стикається, намагаючись отримати доступ до українських військовополонених. Ця проблема дуже нагальна, оскільки політика МКЧХ не дозволяє українській владі систематизувати повну інформацію про цивільних та військовополонених, які утримуються державою-агресоркою;
- Парламентська асамблея наголосила на необхідності створення постійного механізму обміну або звільнення українських військовополонених і цивільних затриманих у Російській Федерації чи на тимчасово окупованих територіях України, з активною участю МКЧХ та інших зацікавлених сторін, які могли б позитивно вплинути на результат. Варіантом вирішення проблеми може бути всеосяжний обмін;
- ПАРЄ закликала усі країни і надалі застосовувати універсальну юрисдикцію у справах, пов’язаних з агресією проти України, незалежно від того, де було скоєно ймовірний злочин, та незалежно від національності обвинуваченого, країни проживання чи будь-якого іншого зв’язку з прокурорським органом. Принцип універсальної юрисдикції дає змогу більш ефективно розслідувати воєнні злочини та переслідувати винних;
- Парламентська асамблея закликала усі країни світу сприяти Україні у створенні спеціального компенсаційного механізму для відшкодування збитків, завданих агресією Російської Федерації проти України. В основі цього механізму має бути індивідуальний підхід, який дозволить почути кожну жертву конфлікту. Мова йде як про сатисфакцію, так і про можливість участі у формуванні стратегій постконфліктного розвитку.
“Резолюція ПАРЄ 2573 (2024) має також важливе політичне значення. Для багатьох цивілізованих держав світу ця резолюція може стати своєрідною дорожньою картою, зокрема в частині застосування принципу універсальної юрисдикції та формування особливого компенсаційного механізму. Також Резолюція ПАРЄ 2573 (2024) важлива з правової точки зору, адже в ній прямо засуджуються грубі порушення державою-агресоркою норм міжнародного права, які мають фундаментальне значення в усьому світі”, – пояснює Віктор Філатов.
Також аналітик, який є експертом у питаннях перехідного правосуддя, відмітив, що цей документ містить окремі ідеологічні засади постконфліктного розвитку нашої держави, оскільки в ньому декларується принцип жертвоцентризму. Цей принцип має пріоритетне значення на етапі застосування моделі перехідного правосуддя.
Зрештою, Резолюція ПАРЄ 2573 (2024) має вагоме ідеологічне значення, – вона декларує однозначну підтримку світовою спільнотою нашої держави та засудження агресивної політики Російської Федерації.
____________________________
📃Матеріал створено за фінансової підтримки чеської організації People in Need у рамках ініціативи SOS Ukraine. Зміст публікації не обов’язково збігається з їхньою позицією.