Верховна Рада нещодавно проголосувала за законопроект № 3612, який визначає основні засади народовладдя в Україні. Мова про проведення Всеукраїнського Референдуму. Більше про механізм народовладдя, а також переваги та недоліки законопроекту розповість аналітик Правозахисної Групи «СІЧ» Віктор Філатов.
Що передбачає новий закон? По суті, в документі визначений порядок проведення всеукраїнського референдуму, як основної форми народовладдя в країні. В Україні вже був відповідний законопроект, однак Конституційний суд визнав його таким, що не відповідає Основному закону країни.
У новому законі врегульовані питання доступності референдуму, визначені принципи та етапи його проведення. Право призначати референдум отримав Президент. Верховна Рада матиме це право виключно відносно питань територіального значення. Для громадян ініціювання всеукраїнського референдуму можливе лише за умови збору трьох мільйонів підписів.
Велика частина закону присвячена процедурним питанням організації, зокрема, закон передбачає голосування виключно за допомогою бюлетенів. Електронне голосування буде лише на етапі ініціювання референдуму, на кшталт електронних петицій для громадян.
Які питання стануть предметом всеукраїнського референдуму?
Питання загальнодержавного значення – внесення змін до Конституції, зміна територій тощо. І хоча проблеми, які пов’язані з територіальною цілісністю, податками, національною безпекою, бюджетуванням та амністією не будуть вирішуватися під час референдуму, суспільство, яке розуміє, що в Україні вже сьомий рік триває збройна агресія РФ, а Крим так і «висить у повітрі», занепокоєне питанням національної безпеки.
Дійсно, документ містить декілька норм, які ми можемо тлумачити як загрозу національній безпеці України. Наприклад, одне з питань – зміна території України. Проте, територіальні зміни стосуються лише зміни меж окремих населених пунктів та адміністративно-територіальних одиниць. Мова не йде про надання Донбасу особливого статусу або про відмову від Криму. В документі прописано, що референдум не проводиться з питань, які суперечать територіальній цілісності та суверенітету України або створенню загрози незалежності держави з чітко прописаним механізмом оскарження результатів референдуму, у разі створення загрози» – пояснює аналітик Віктор Філатов.
Насправді, документ є вкрай необхідним, вважає експерт, оскільки відсутність механізму народовладдя знецінює саму ідею республіканської форми правління. З одного боку, народ має право на владу, а з іншого – не знає як його реалізувати. І це є одним з каменів спотикання.
Результати референдуму не потребують затвердження органами державної влади. Це означає, що воля народу буде втілена повністю. Як саме це відбудеться – це питання, адже потрібна формалізована форма: закон, указ чи щось інше. Може виникнути ситуація, коли влада буде ігнорувати волю народу, посилаючись на відсутність законодавчих механізмів. Ще один недолік – при процедурі ініціювання референдуму онлайн не виключена фальсифікація голосів» – коментує Віктор Філатов
Президент неодноразово наголошував на необхідності такого інструменту народовладдя: новий закон розроблений за його командою, і тому навряд чи буде застосовуване право вето, – вважає правозахисник. Адже мова про імідж України, яка багато наобіцяла європейським партнерам, а тепер вимушена виконувати усі зобов’язання.
Тим не менш, для пересічних громадян новий закон може так і не стати ефективним інструментом народовладдя, оскільки механізм проведення референдуму замкнутий на президенті і парламенті, а низький рівень обізнаності громадян у питаннях державотворення не дасть змогу повноцінно реалізувати потенціал референдуму. А от цілеспрямовані інформаційні кампанії від тих чи інших політичних сил, можуть дезорієнтувати простих українців.