17 лютого у Києві відбулася Конференція «На шляху до ефективного використання права Стамбульського протоколу в Україні», яку організувала ГО «Правозахисна група «СІЧ» та Громадська організація “Форпост” у партнерстві з DIGNITY – Danish Institute Against Torture за підтримки Офіс Омбудсмана України
На зустрічі зібралися провідні українські правозахисники, психологи, медексперти та представники державних органів, які працюють у сфері протидії тортурам. Спікером виступив голова відділу з питань охорони здоров’я у DIGNITY, голова Комітету ООН проти катувань, д-р Йенс Модвіг.
«Ми говоримо, що катування – це спричинення болю та страждання посадовою особою з певною метою, яке замовчується. У жертв нерідко виникає почуття провини і вони уникають розповідати про тортури. Спогади викликають болісні флешбеки; виникає бажання не думати, не згадувати, і постраждалий наче «капсулюється» у собі. Усвідомити, що сталося – дуже складно. Якраз над цим і працює Стамбульський протокол: правильно задокументувати наслідки тортур. Вкрай важливо робити це вчасно, адже «вікно часу» може тривати всього 2-4 тижні» – розповів д-р Йенс Модвіг.
Стамбульський протокол був опублікований у 1999-му році як міжнародний перелік рекомендацій з документування наслідків тортур. Це не просто настанови для лікарів як обстежувати людину «з голови до п’ят», а й детальний опис умов обстеження та процесу й стандартів розслідування фактів катувань.
В Україні досі нема єдиної офіційної статистики випадків тортур. Однак, за результатами опитування громадян України, яке провели фахівці Харківської Правозахисної групи у 2018-му році, можна говорити про 64 тисячі випадки катувань на рік лише з боку працівників правоохоронних органів. Нерідко правозахисників просто не допускають всередину пенітенціарних установ для фіксації наслідків тортур.
Уповноважена ВР з прав людини Людмила Денісова розповіла, що її працівники у кожному з візитів до українських тюрем фіксують факти катувань та відзначила високий рівень жорстокості щодо підопічних психіатричних лікарень, закладів соціальної сфери та геріатричних інтернатів. За її словами, «катуванням не видно кінця».
У 2019-му році Офіс омбудсмана зафіксував 1411 випадків подібних порушень, а Генпрокуратура відкрила 52 кримінальні провадження за фактом катувань. Однак переважна частина таких справ (1629 – у 2019 році) кваліфікуються не як катування, а перевищення службових повноважень. До суду доходить менше 3% кримінальних проваджень, тоді як реальних вироків в Україні за рік – лише 10-15 випадків.
«В Україні є можливості документувати тілесні ушкодження відповідно до Стамбульського протоколу, але українське законодавство не повною мірою передбачає, що ці докази будуть враховані у суді … Справи, які заводяться за статтею “катування”, рідко закінчуються обвинувальним вироком», – зазначив Dmytro Reva, керівник ГО «Правозахисна група «СІЧ».
На зустрічі обговорили практичні кроки, які необхідно зробити для ефективного документування тортур та міжнародний досвід реалізації Стамбульського Протоколу.
Детальніше з виступами учасників ми ознайомимо вас у наших наступних публікаціях.
Повне відео можна переглянути за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=BeOOvMLun-o