24 лютого 2021 року група моніторів у складі Марини Давидової та Сергія Амеліна відвідала Дніпровську установу виконання покарань № 4 з моніторинґовим візитом без попередження.
Основним напрямком діяльності даного закладу є утримання підслідних у слідчому ізоляторі. Окрім цього в установі є приміщення для утримання осіб, що відбувають довічне ув’язнення, а також обласна лікарня.
Статистика
На момент візиту в установі знаходились 1557 осіб, ними опікувались 425 представників адміністрації. 9 ув’язнених знаходились в медсанчастині, 1 особа в ДІЗО.
Кількість ув’язнених, схильних до самогубства – 40 осіб, кількість ув’язнених, схильних до самоскалічень – 42 особи, кількість ув’язнених, схильних до втечі – 8 осіб, кількість ув’язнених злісних порушників – 6 осіб, звільнено за поточний рік – 50 осіб. Релігій в установі – 3.
Сектор максимальної безпеки (транзитні камери)
У першу чергу монітори відвідали транзитні камери сектору максимального рівня безпеки, де засуджені до довічного ув’язнення особи очікують на суд або переведення до постійного місця відбування покарання. Ці камери знаходяться на цокольному поверсі одного з корпусів, поруч з камерами для дисциплінарних стягнень. На момент візиту в транзитних камерах перебувало 19 осіб, у дисциплінарних – одна.
Ще на вході в корпус монітори (попри наявні захисні маски) відчули стійкий запах нечистот, що посилювався при наближенні до цокольного поверху. Уся підлога в коридорі сектору була вкрита водою та фекаліями. Подекуди лежали піддони та решітки, але вони не забезпечували доступ до всіх зайнятих камер. Інформації щодо водонепроникного взуття для співробітників, що обслуговують поверх, адміністрація не надала.
Всередину самих камер рідина не потрапляла через високі пороги, але засуджені скаржились на підвищену вологість та нестерпний запах. Вони заявляли, що від початку негараздів з каналізацією не отримували можливості помитися. Хоч версії щодо тривалості аварії відрізнялись (від двох днів до трьох тижнів), засуджені одностайно відкидали системність явища, за їхніми словами, таке трапилось вперше. У великій кількості надходили скарги на недостатню опалюваність приміщень протягом усієї зими та погане медичне обслуговування.
Сектор максимальної безпеки
Камери засуджених, що відбувають довічне ув’язнення в УВП №4 на постійній основі, знаходяться на верхньому поверсі іншого корпусу. Приміщення потребує ремонту, але кричущих вад помічено не було. Температурний режим прийнятний, вологість в нормі, різких неприємних запахів нема. Стан ремонту та порядку в камерах значно відрізняється в залежності від фінансової спроможності та охайності мешканців. На поверсі є душова кімната з гарячою водою, на перебої з гігієнічними процедурами скарг не надходило.
Дозвілля
У секторі є капличка, до якої за графіком можуть потрапити усі особи, які мають таке бажання. Раз на тиждень приїздить священик і править службу. Попри обмеження побачень, право на спілкування з зовнішнім світом збережено, тим паче за новим наказом Міністерства юстиції планшети з доступом до мережі Інтернет видаються засудженим безпосередньо до камер.
Адміністрація
Під час спілкування з адміністрацією з’ясувалось, що керівництво установи змінилось, наразі замість начальника – виконуючий обов’язки, полковник внутрішньої служби Єрмоленко А.В. Щодо ситуації зі стічними водами він пояснив, що аварія сталась не в самій установі, а в колекторі, який приймає стоки, за справність якого несе відповідальність водоканал міста. Засуджених з цокольного поверху на час ремонту відселити можливості немає через специфіку заходів безпеки для засуджених пожиттєво та камер ДІЗО.
Загалом установа заповнена майже на 100% (1557 з 1700 запланованих місць), під час локдаунів кількість сягала 2000 осіб.
На питання про санітарні заходи в.о. начальника установи відповісти не зміг, аргументувавши тим, що це зона відповідальності медичної частини, з якою в установі останнім часом не все гладко. За його словами, нова очільниця медичної частини – вже третя за минулі півроку, налагодити комунікацію ні з попередниками, ні з нею не вдалось.
Медична частина
Моніторам нову очільницю медсанчастини вдалось знайти не одразу, поспілкуватись майже не вийшло. На всі запитання щодо наявності тестів, засобів захисту та дезінфекції, протоколів госпіталізації була одна й та ж відповідь “все добре”, а невдовзі моніторам порадили звернутись у Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України в Дніпропетровській та Донецькій областях за дозволом на спілкування.
Ковід
На вході в установу наявні оголошення щодо заходів безпеки під час карантину, однак ними відверто нехтують. Ні на контрольно-пропускному пункті, ні в будь-якому іншому приміщені монітори не помітили жодного санітайзеру; температурний скринінг перед візитом не був проведений, маски та рукавички монітори вдягли за власної ініціативи. З персоналу установи масочного режиму дотримувались тільки особи, що супроводжували моніторів, засуджених, які виявили бажання поспілкуватись без присутності адміністрації, виводили без засобів захисту, про вимірювання температури вони нічого пригадати не змогли. Засуджені, які здійснюють господарче обслуговування УВП, також були без засобів захисту.