При отриманні військовим чи військовою статусу зниклих безвісти при особливих обставинах, їхні рідні мають право оформити пенсію по втраті годувальника. Це – непрацездатні батьки, непрацездатна дружина або чоловік, діти, або інші родичі, визначені законом. Однак, до юристів-правозахисників надходять численні звернення про відмови Пенсійного фонду у прийнятті документів для призначення такої пенсії. Навіщо такі складнощі та який може бути покроковий план дій.
Восени 2022-го року Зінаїда з Кам’янського (ім'я змінене з міркувань безпеки) отримала повідомлення про зникнення безвісти сина-військовослужбовця. Жінка робила усе можливе для пошуку сина: зверталась до поліції, надсилала листи до Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Національного інформаційного Бюро, Червоного Хреста, але жодних відповідей не отримала. Після проведення ДНК-експертизи, збігів також не знайшлося.
Згодом матір військового та його колишню дружину викликали до військкомату для написання заяв на виплату грошового забезпечення. Мати написала таку заяву, як людина, яка перебувала на утриманні Григорія.
Колишня дружина, як законний представник неповнолітніх дітей Григорія за певний час почала отримувати виплати. Матері ж відмовили усно, однак офіційно про це її ніхто не повідомив, хоча останні п'ять років Григорій мешкав разом з Зінаїдою та допомагав фінансово.
“Мені тяжко не тільки душевно. Я спробувала повторно звернутись до військкомату стосовно матеріальної допомоги, але мені не відповіли. Тоді я знайшла контакти Консультаційного центру Уповноваженого Верховної Ради, і там мені підказали звернутись до Правозахисної Групи «СІЧ». З’ясувалось, що я можу перейти на пенсію по втраті годувальника", – розповіла жінка.
Юристка Правозахисної Групи “СІЧ” Ксенія Онищенко проконсультувала жінку і порадила звернутись до сервісного центру Пенсійного фонду для написання заяви на призначення пенсії по втраті годувальника. Однак там у Зінаїди навіть не прийняли заяву, а відправлену поштою – не розглянули.
Після написання скарги до обласного Пенсійного фонду, заяву Зінаїди знов не розглянули, а на скаргу відповіли, що жінці треба звернутись до сервісного центру. Звернення до Головного Управління Пенсійного Фонду також було безрезультативним.
Ксенія Онищенко говорить, що це вже не перший випадок, коли в пенсійному фонді працівники відмовляють тим, хто хоче оформити пенсію по втраті годувальника. Тому юристка склала та надіслала скаргу Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини. Через деякий час отримала розгорнуту відповідь:
“Призначення пенсій особам, які втратили годувальника, може проводитися за нормами Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі – Закон № 1058) або Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі – Закон № 2262)”
Юристка додає, що для призначення пенсії за Законом № 1058 достатньо витягу з Єдиного реєстру зниклих безвісті за особливих обставин.
Закон № 2262 в свою чергу передбачає, що родичі мають надати рішення суду про встановлення особи безвісти відсутнім.
“Різниця між цими двома законами – в розмірі пенсійних виплат і поданні обов’язкових документів. За Законом № 2262 розмір пенсії розраховується згідно розміру грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця. Проте втрачається право на отримання щомісячної виплати від військової частини.
За Законом № 1058, розмір пенсії розраховується відповідно до встановленого прожиткового мінімуму, тому сума пенсії буде набагато менше. Однак, у цьому випадку людина не втрачає права на отримання щомісячної виплати від військової частини у розмірі 100 000 грн”, – пояснює Ксенія Онищенко.
Юристка додає, що родичі мають для себе вирішити, за яким законом і порядком вони хочуть отримувати пенсію по втраті годувальника.
1 варіант. Отримати рішення суду про встановлення факту безвісти відсутнього рідного військовослужбовця і отримувати пенсію по втраті годувальника відповідно розміру його грошового забезпечення, але втратити щомісячні виплати від військової частини.
2 варіант. Отримувати мінімальний розмір пенсійних виплат по втраті годувальника, але продовжувати отримувати грошове забезпечення від військової частини (100 000 грн.) за весь період, коли військовий вважається зниклим безвісті.
“Нині працівники пенсійного фонду не пояснюють всі важливі юридичні аспекти отримання пенсії по втраті годувальника і відмовляють переважній більшості заявників. Вони дивляться документи і кажуть що людина не має права на цю пенсію, якщо на руках немає рішення суду. Однак, це не так, бо є Закон № 1058. А працівники пенсійного фонду про це навіть не повідомляють”, – додає юристка.
Після відповіді Уповноваженого, Зінаїда отримала лист із запрошенням до сервісного центру Пенсійного Фонду для подання документів для переходу на пенсію сина.
Зінаїді кілька разів відмовляли навіть після розслідування Уповноваженого. Після проходження всіх бюрократичних процедур, заяву Зінаїди все ж таки прийняли, але знов видали лист-відмову:
“Мені знов не погодили пенсію через те, що я не надала витяг з Єдиного реєстру зниклих безвісті. Хоча він у мене був, але працівник фонду не просив його долучити до заяви. Це було схоже на психологічне знущання – кожен раз доводилось просити і все пояснювати, хоча мені завжди боляче це говорити: “Мій син зник безвісті, захищаючи свою країну, допоможіть мені."
Під час підготовки цього матеріалу, Зінаїда нас повідомила про отримання звістки з Пенсійного фонду, що з листопада її переведено на пенсію по втраті годувальника і тепер жінка буде отримувати суму в два рази більше, ніж раніше.
“Прикро, що в таких випадках тисячі працівники фондів та державних установ не допомагають людям, які втратили своїх близьких. По суті, вони не виконують свою роботу! Дякуючи правозахисникам я отримала відповіді на свої питання", – додала Зінаїда.
Історія Зінаїди має успішний фінал, однак це не єдиний випадок і до юристів-правозахисників продовжують надходити численні скарги на відмови Пенсійного фонду у прийнятті документів для призначення такої пенсії.
19 жовтня Ксенія Онищенко брала участь у заході в Офісі Омбудсмана Дмитра Лубінця під час зустрічі із членами родин полонених та зниклих безвісти військовослужбовців «Соціальні та правові проблеми зниклих безвісти». Юристка знов підняла питання складнощів при отриманні пенсії по втраті годувальника:
“Відмови управління пенсійних фондів в прийнятті документів, а в подальшому і в призначенні пенсії по втраті годувальника рідним безвісти зниклих військових – нині велика проблема! Чиновники не мають примушувати родичів загиблих та зниклих безвісти витрачати сили на бюрократичні складнощі. Людям потрібно все пояснити та спростити процедуру отримання допомоги від держави.”
На заході були представники пенсійного фонду і юристка звернулась до них та профільних Міністерств щодо чисельних порушень з боку управлінь ПФУ. Чиновники пообіцяли розібратися та вирішити ці питання. Тож чекаємо позитивних змін, оскільки звернень щодо цього питання стає дедалі більше.
Захист прав постраждалих від війни здійснюється в рамках програми USAID Ukraine – USAID Україна «Права людини в дії», яка виконується Українська Гельсінська спілка з прав людини – УГСПЛ