Олександр Пісаревський Ярема Галайда з Дніпра пішов на війну одним з перших та служив командиром групи «Сармат» ДУК Правий Сектор. Брав участь у розвідувальних операціях в Горлівці, Гранітному, Мар’їнці, Волновасі, Пісках. Пізніше – служив у полку «Дніпро-1».
Під час Іловайської операції глухими стежками та ґрунтовими дорогами Олександр вивіз десятки поранених та виснажених українських бійців. Допомагав виїжджати на безпечну територію місцевим мешканцям.
У 2015-му його групі вдалося на кілометр просунути лінію українського фронту в районі селища Піски. Безстрашні добровольці поставили знак опорного пункту, а уже за ними вступили добре озброєні та підготовлені гарнізони 93-ї механізованої бригади.
Те, що це не вигадки, а реальні події – підтверджують командири та побратими Олександра. Однак отримати статус учасника бойових дій йому так і не вдалося. Обійшовши з десяток кабінетів та діставши стоси відмов, він звернувся до суду.
І от, нарешті, 11 січня, Дніпровський Бабушкінський суд визнав факт участі Олександра у бойових діях. Визнав, що він захищав суверенітет, незалежність та територіальну цілісність України з травня 2014 року по квітень 2016-го. Приємно, що зусилля наших юристів виявились недаремними. Однак, щоб отримати статус УБД, Олександру потрібно пройти ще не одне коло пекла.
«В Україні на законодавчому рівні досі не врегулюване питання отримання статусу добровольців. Нема такої процедури для підрозділів, які на момент 2014-2015 рр. офіційно не увійшли до лав ЗСУ. По суті зараз ми торуємо шлях у судах. У нас вже 5 таких позитивних рішень на користь добровольців. Наступний крок – звернення до Комісії з питання надання статусу УБД при Міноборони та до Міжвідомчої Комісії у справах ветеранів. Якщо там буде відмова, ми знову підемо до суду», – коментує юрист Громадської приймальні УГСПЛ у Дніпрі Volodymyr Pletenko.
Найсумніше, що найбільш незахищеними виявилися саме ті, хто першими кинулися на захист українських кордонів. І, не маючи статусу учасника бойових дій, справжні патріоти не отримують жодного захисту з боку держави: ні медичного, ні соціального, ні виплат, ні реабілітації, нічого. Тоді, як чимало з них отримали тяжкі контузії та поранення. Сподіваємося, що ситуація зміниться і справжнім героям не доведеться більше доводити у судах, що вони були на війні!