Торгівля людьми – злочин, жертвою якого може стати будь-хто, незалежно від статі, віку та соціального походження. З початку збройної агресії ці злочини стали невід’ємною частиною реальності окупованих територій Донбасу. Тепер ми говоримо не лише про трудову та сексуальну експлуатацію, а про примусове залучення у збройні конфлікти, незаконні викрадення та тортури. У 2018-му статус постраждалих від торгівлі людьми, отримали 220 громадян, що на 11% більше, ніж у минулому році.
Але чи можуть колишні цивільні заручники претендувати на цей статус та підтримку держави? Щоб обговорити цю проблему, ми організували круглий стіл «Права людини в умовах збройного конфлікту: забезпечення захисту прав, свобод та інтересів жертв торгівлі людьми» до річниці Загальної декларації прав людини.
«Оскільки досі в Україні нема офіційного статусу для цивільних мешканців, які пройшли полон незаконних збройних формувань на Донбасі, то єдиною можливістю захистити себе є статус жертви торгівлі людьми», – прокоментувала координаторка Громадської приймальні УГСПЛ на базі ГО «ПГ «СІЧ» Наталья Кожина.
Усього цивільними заручниками з 2014-го року стали близько півтори тисячі людей. Після звільнення вони опинилися без статусу та підтримки з боку держави. Але ці люди мають право на статус жертви торгівлі людьми, який видається терміном до 2 років та гарантує одноразову грошову виплату.
«У таких випадках шанси 50 на 50, адже дуже важко довести, що людина стала жертвою саме торгівлі людьми. Як правило, у постраждалих нема навіть відкритих кримінальних проваджень, не кажучи вже про інші докази, – коментує Владислав Рахманов, керівник відділу протидії людьми управління сім’ї та соціальної підтримки населення Дніпропетровської області.
Відмову у наданні статусу можна оскаржити у суді. У такому разі людина отримає одноразову грошову допомогу – близько 5 тисяч гривень. Після двох років статус, який надає Міністерство соціальної політики України, може бути продовжений максимум на один рік.
До юристів «Правозахисної групи «СІЧ»звернулися уже десятки таких постраждалих. В одному випадку – статус жертви торгівлі людьми вдавалося отримати легко, а в іншому – в аналогічній ситуації відмовляли. Це, на думку юристів, вказує на недосконалість законодавчої бази і відсутності системного підходу до вирішення проблеми.
Виходом став би Закон про статус та соціальні гарантії полонених і цивільним заручників, який знаходиться на стадії розробки.
Учасники круглого столу переглянули один фільм із циклу #НЕZЛАМНІ про жінок, які стали заручниками бойовиків на окупованих територіях Донбасу. Після звільнення цивільні заручники можуть розраховувати лише на громадські організації, які надають безкоштовну юридичну та психологічну допомогу. Однак без системної політики держави вирішити цю проблему силами лише громадського сектору – неможливо.
Дякуємо усім колегам, хто приєднався до круглого столу та висловив свою думку!