Правозахисники не згодні з результатами розслідування Генпрокуратури щодо трагедії в Іловайську у серпні 2014 року. Вони вимагають покарання винних.
14 серпня 2017 року Генеральна прокуратура України оприлюднила результати розслідування подій в Іловайську трирічної давнини. Єдиним винуватцем трагедії у тексті названо Збройні сили Російської Федерації. Учасники подій, потерпілі, чиї рідні загинули в Іловайському котлі та правозахисники вважають таку відповідь незадовільною, а розслідування незакінченним.
Учасник бойових дій під Іловайськом у складі батальйону «Донбас» Олександр Дейнега (позивний “Чуб”) вкрай обурений звітом прокуратури. На його думку, увага слідства безпідставно перемістилася з вищого керівництва української армії на добровольців, як “нібито пішли звільняти міста від загарбників за гроші”.
«Врешті вони вирішили звинуватити у всьому Росію, а бездіяльність наших командирів та Генерального штабу Генпрокуратура ніяк не розглядала, — сказав Олександр Дейнега. — Командування ніяк не допомагало солдатам, які опинилися в оточенні, залишило їх без зв’язку та зрозумілих наказів, а натомість вело перемовини із керівництвом російської армії. Бездіяльність наших генералів має бути покарана».
Учасник бойових дій під Іловайськом у складі батальйону «Донбас» Ігор Байрак (позивний “Бабай”) особисто брав участь у захопленні шістьох російських солдатів, які обстрілювали українську армію з мінометів.
«Ми втратили Іловайськ через відсутність боєкомплекту та продовольства, — вважає він. — Крім того, загони української армії та добровольців виходили з оточення різними колонами. Пізніше я дізнався, що російські солдати отримали наказ пропускати армію та знищувати добровольців».
Мати бійця, що загинув під Іловайськом 29 серпня 2014 року, Наталія Харченко. Її син служив розвідником батальйону «Донбас». Вони виходили з оточення на пожежній машині, весь екіпаж якої загинув. «Сьогодні на прес-конференції мав би бути представник Генпрокуратури, і я приготувала для нього декілька питань, — сказала вона. — На жаль, замість розслідування вони брешуть».
Адвокат, член правління ГО «Правозахисна група «СІЧ» Віталій Погосян сказав, що, на його думку, солдати української армії та добровольці є постраждалими, бо вони загинули або ж потрапили у полон через прорахунки військового керіництва.
«Те, що нам представили як розслідування, насправді є спробою сформувати громадську думку, — сказав Віталій Погосян. — Військове керівництво намагається представити персональну відповідальність як колективну. В армії є єдиноначальність, а отже конкретні особи є відповідальними за ті рішення, які вони прийняли. Мене цікавить питання: хто не забезпечив відхід наших підрозділів? Хто за це має відповідати? Віртуальний „Штаб АТО“ чи конкретна посадова особа?»
Екс-заступник військового прокурора Центрального регіону України, адвокат Анатолій Маркевич сказав, що сприймає оприлюднені результати розслідування Генпрокуратури як “пропагандистський крок для заспокоєння суспільства”. На його думку, Генпрокуратура у своєму звіті намагалася представити ситуацію так, що українська армія стикнулася із набагато переважаючими силами противника (у 18 разів), а отже всякий спротив був приречений на поразку.
«Я хотів би бачити у розслідуванні відповідь на питання: а чи все наше військове керівництво зробило для того, щоб забезпечити війська всім необхідним для ведення бойових дій? — сказав Анатолій Маркевич. — У Генпрокуратури немає достатньої принциповості, щоб сказати суспільству правду про те, що насправді відбулося під Іловайськом».
Юрист Центру стратегічних справ Української Гельсінської спілки з прав людини Аліна Павлюк сказала, що справжнє внутрішнє розслідування втрат під час подій в Іловайську ще попереду.
«Це розслідування має проводитись комплексно та незалежно від жодної з причетних до цієї трагедії структур, — сказала Аліна Павлюк. — Необхідно уникнути маніпуляцій з фактами та подіями. Кожен потерпілий має право на захист своїх прав. Наразі Міжнародний кримінальний суд ще не відкрив провадження щодо України, але попередня кваліфікація подій на сході характеризується як „змішаний збройний конфлікт“ Для нас важливо зрозуміти, що чим більше якісної роботи з розслідування цих подій відбувається на національному рівні, тим сильніша буде позиція України щодо притягнення країни-агресора до відповідальності».
Адвокати закликали постраждалих від Іловайської трагедії згуртуватися та разом з юристами знайти шлях, як зробити розслідування ефективним та знайти винних того, що сталося.
Підготував Олег Шинкаренко
Оригінал статті: https://helsinki.org.ua/articles/ilovajska-trahediya-hto-vynen-naspravdi/