Cтатус члена сім’ї загиблого ветерана іноді доводиться відвойовувати з боєм. Це справжня війна з бюрократичною машиною може затягнутись на довгі роки. 40-річний дніпрянин Євген Запша, професійний військовий, помер одразу після повернення із зони бойових дій. Лікарі встановили, що його хвороба напряму пов’язана з військовою службою.
У Євгена залишилося двоє неповнолітніх дітей і сім’я втратила єдиного годувальника. Але коли дружина, Катерина Запша, звернулася за статусом родички загиблого ветерана – то отримала відмову. Управління праці та соціального захисту Новомосковська не знайшло для цього підстав.
Юрист Громадської Приймальні УГСПЛ у Дніпрі на базі ГО «ПГ «СІЧ» Володимир Плетенко вбачає у цьому рішенні порушення та «відвертий саботаж з боку представників комісії з надання статусу»:
«Справа в тому, що комісія у своїй відмові посилається на норму Закону, яка не має жодного стосунку до даної ситуації. Так, вони застосовують не той абзац пункту 1 статті 10 ЗУ «Про статус ветеранів війни». Він застосовується тільки для ветеранів, які проходили військову службу на території інших держав. В нашому ж випадку мова про тих, хто захищав територіальну цілісність та незалежність України. Це абзац 8 частини 1 статті 10 ЗУ «Про статус ветеранів війни».
Лікарі Київського військового шпиталю дали висновок, що смерть військового пов”язана із захистом Батьківщини. А чиновникам було потрібно – «із проходженням військової служби».
Як би там не було, але відповіді на усі питання будемо шукати вже у суді, захищаючи право дружини загиблого героя на справедливість.