У Верховній Раді України на розгляді перебуває законопроєкт «Про облік осіб, життю та здоров’ю яких завдано шкоди внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України» (законопроєкт № 10256).
За задумом авторів, він повинен сприяти вирішенню проблеми фіксації відомостей про українців, яким внаслідок збройної агресії завдано шкоду.
Підготовку документу до голосування доручено Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів.
Аналітик Правозахисної групи “СІЧ” Віктор Філатов проаналізував законопроєкт та розповів про його переваги та недоліки.
“Мова у документі йде виключно про шкоду життю та здоров’ю. Майновий аспект, у даному випадку, не розглядається. Необхідність фіксації означених відомостей необхідна через численні порушення особистих прав громадян, які здебільшого стосуються життя та особистої недоторканості”, – сказав аналітик.
Для чого збиратимуть дані
Віктор Філатов зазначає, що у подальшому ці відомості стануть доказовою базою звернень громадян. Також і для звернень України до міжнародних судових органів для відшкодування завданих збитків за рахунок репарацій чи інших стягнень з держави-агресора.
Шкода життю та здоров’ю у законопроєкті визначена як шкода, що пов’язана зі смертю особи, зникненням безвісти, пораненням, травмою, каліцтвом, втратою працездатності, отриманням інвалідності, втратою доходу та здійсненням насильства (психологічного, сексуального, фізичного).
“Мова йде про випадки катувань, жорстокого поводження, торгівлі людьми, ув’язнення, полону, примусової праці, депортації або незаконного переміщення. При чому, будуть враховувати шкоду, яка завдана громадянам України ще з лютого 2014 року, коли почалася збройна агресія РФ проти України”, – сказав Віктор Філатов.
Реєстр постраждалих осіб
Відомості про осіб, яким була завдана така шкода планується вносити до Реєстру постраждалих осіб. Це – автоматизована платформа, у якій будуть накопичуватися відомості про жертв конфлікту. Відповідальними за ведення цього реєстру є Міністерство соціальної політики України.
Заяву про внесення інформації до реєстру буде подавати сама постраждала особа або її законний представник.
У законопроєкті закріплено право постраждалих цивільних осіб на отримання відшкодування за шкоду, завдану їхньому життю і здоров’ю за рахунок репарацій та інших стягнень з держави-агресора. У разі смерті або зникнення безвісти постраждалої особи, право на відшкодування набувають члени її родини або спадкоємці.
Хто зможе отримати репарації
На репарації зможуть розраховувати:
- особи, які внаслідок збройної агресії мають шкоду для життя та здоров’я;
- діти, народжені внаслідок сексуального насильства, пов’язаного із збройною агресією;
- члени сім’ї та спадкоємці загиблої або зниклої безвісти особи.
Хто не зможе
Також у законопроєкті є перелік осіб, які не зможуть розраховувати на відшкодування:
- особи щодо яких застосовано санкції;
- особи, які були засуджені за злочини проти основ національної безпеки;
- громадяни РФ та Республіки Білорусь;
- особи, які з лютого 2014 року працювали на окупаційний режим на Донбасі та в Криму.
В документі зазначено, що шкода, завдана життю та здоров’ю українців підлягає відшкодуванню у повному обсязі.
“Паралельно з репараціями, передбачена і можливість відшкодування вищевказаної шкоди за рахунок коштів місцевого або державного бюджетів. У такому разі отримувач цього відшкодування має укласти договір про відступлення державі або територіальній громаді права вимагати від РФ відшкодування сум, еквівалентних отриманій компенсації. Тобто, надана державою допомога автоматично зараховується до витрат на відшкодування за рахунок майбутніх репарацій. Втім, це не позбавляє українців права на невідкладні репарації, – отримання коштів на забезпечення найнагальніших потреб”, – пояснив аналітик.
Які недоліки у законопроєкта
На сьогодні законопроєкт спрямований виключно на створення та функціонування Реєстру постраждалих осіб (захист персональних даних жертв збройного конфлікту, фінансування витрат на ведення реєстру, розподіл повноважень та обмін відомостями тощо).
Віктор Філатов вважає, що цього недостатньо для вирішення питання репарацій та виділяє наступні недоліки законопроєкту:
- Відсутність чіткої деталізації механізмів відшкодування шкоди, завданої життю і здоров’ю українців. Тобто, окрім окреслення кола постраждалих, в документі немає жодної згадки про перелік гарантій, які вони можуть отримати в рамках відшкодування.
- Невизначеність процедурних питань. В законопроєкті відсутні норми, які стосуються встановлення причинно-наслідкового зв’язку між шкодою для життя і здоров’я та збройною агресією. За таких умов, дуже складно уявити як буде відбуватися процес відшкодування.
- Відсутність чіткого переліку відомостей, які повинна надати постраждала особа або її представник для того, щоб їх внесли до реєстру. Це може стати причиною маніпулювання з боку органів соціального захисту, які будуть вимагати різний за обсягом пакет документів.
- Невизначеність строків відшкодування. В документі немає жодної норми, яка б встановлювала чіткі та зрозумілі терміни отримання компенсації, що може затягнути цей процес та знизити довіру жертв конфлікту до влади.
- Відсутність окремого механізму отримання невідкладних проміжних репарацій. Зокрема, не вказано перелік випадків, в яких такі репарації будуть надаватися постраждалим особам, а також процедуру їхнього отримання. Це також вказує на недосконалість документа.
“Таким чином єдиною новацією може стати тільки Реєстр постраждалих осіб. Звісно він має значення, особливо з огляду на подальші перспективи стягнення з держави-агресора репарацій. Також відомості реєстра можуть бути використані як докази для кримінальних процесів, у тому числі і в міжнародних судових інстанціях. Без сумніву, усе це вкрай важливо, але у законопроєкті немає механізмів того, як відшкодування будуть здійснюватись на практиці”, – сказав Віктор Філатов.
Алітик резюмує: саме розуміння, як і у яких випадках будуть здійснюватися виплати репарацій має стати певною гарантією для жертв конфлікту, життю та здоров’ю яких було завдано шкоду збройною агресією РФ проти України. Особи, постраждалі від війни повинні розуміти, що в державі є чіткий та зрозумілий механізм відшкодування шкоди, який стовідсотково працює. Створення ще одного нового реєстру, який необхідно утримувати за бюджетні кошти, навряд чи задовольнить жертв конфлікту.