В місцях неволі, окупанти порушують усі можливі стандарти утримання людини. Тому, однією з найбільших проблем звільнених цивільних осіб, які утримувалися державою-агресором, є відновлення їхнього фізичного та психічного здоров’я. Аналітик Правозахисної групи “СІЧ” Віктор Філатов проаналізував українське законодавство і розібрався, які гарантії надає держава звільненим цивільним.
“Українцям, позбавленим волі не надають медичну допомогу, належне харчування та тримають у неприйнятних умовах. Також окупанти застосовують до наших громадян різні форми катувань, фізичне, психологічне та сексуальне насильство. Усе це призводить до загострення у них хронічних хвороб, а також до появи нових, які доводиться лікувати вже після повернення в Україну. В деяких випадках після звільнення втрачаєтьсі працездатність”, – каже Віктор Філатов.
Що гарантує законодавство
Аналітик зазначає: медико-психологічна реабілітація має бути обов’язковою гарантією від держави для означеної категорії осіб.
“У Законі України від 26 січня 2022 року № 2010-IX «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» для звільнених українців передбачений ряд гарантій”, – сказав він.
Серед цих гарантій:
- медична реабілітаційна допомога, яка включає психологічну допомогу та професійну адаптацію;
- соціальні послуги, у тому числі влаштування до соціальних медичних закладів;
- санаторно-курортне лікування (одержання компенсації вартості такого лікування);
- забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації.
Для того, щоб громадяни могли скористатися правом на медико-психологічну реабілітацію в законі передбачені окремі гарантії. Наприклад, у разі, якщо звільнена особа проходить медичну та психологічну реабілітацію, або перебуває на санаторно-курортному лікуванні, за нею зберігається місце роботи (посада) протягом шести місяців з дня звільнення.
Порядок проходження звільненими українцями медико-психологічної реабілітації регламентований різними законодавчими та підзаконними актами.
Зокрема для громадян, які отримали інвалідність в результаті перебування у російському полоні, у Законі України від 06 жовтня 2005 року № 2961-IV «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» передбачено, що цивільні особи, які постраждали внаслідок збройної агресії мають право на реабілітацію.
Втім, Віктор Філатов звертає увагу на суттєвий недолік цього положення: для набуття права на реабілітацію, особа спочатку повинна пройти медико-соціальну експертизу, яка повинна засвідчити наявність у неї інвалідності.
“Для звільнених цивільних осіб це не зовсім зручно, адже отримання необхідного статусу займає багато часу. І весь цей період особа по факту має оплачувати лікування та реабілітацію за власний рахунок. Тобто, у цьому законодавчому акті прописано порядок реабілітації тільки тих, хто отримав інвалідність”, – сказав він.
Після отримання статусу особи з інвалідністю, означені особи можуть пройти реабілітацію на базі спеціальних закладів за індивідуальною програмою (медико-соціальна, соціальна, психолого-педагогічна, професійна, трудова).
Хто має право на реабілітацію
Більш адаптованим до сучасних реалій та потреб звільнених українців аналітик вважає Закон України від 03 грудня 2020 року № 1053-IX «Про реабілітацію у сфері охорони здоров’я».
В цьому законі значно розширено коло громадян, які мають право на реабілітацію, серед них:
- 1) особи з обмеженнями повсякденного функціонування;
- 2) особи, у яких захворювання, травми, вроджені порушення або інші стани здоров’я можуть призвести до обмеження повсякденного функціонування або стійкого обмеження життєдіяльності.
“Друга група громадян цілком відповідає категорії звільнених українців, які можуть не мати інвалідності, однак мати серйозні проблеми зі здоров’ям”, – пояснює Віктор Філатов.
Також в законі передбачена можливість надання реабілітаційної допомоги на усіх рівнях медичної допомоги, як первинної, так і спеціалізованої. Медична допомога надається як в амбулаторних умовах, так і в умовах стаціонару.
Звільненим потрібне комплексне відновлення
В законі також прописана можливість створення мультидисциплінарних команд з реабілітації, які працюють у післягострому та довготривалому реабілітаційних періодах.
“Як правило, для звільнених після незаконного утримання державою-агресором громадян, довгострокова реабілітація є найбільш затребуваною. Внаслідок різних видів насильства, яке застосовували до українців, вони часто мають комбіновані травми, як фізичні так і психологічні. Тому звільненим необхідна комплексна програма повноцінного відновлення. Мультидисциплінарний підхід дозволяє врахувати різні потреби людей, які перебували в місцях неволі” – каже аналітик.
Окремо Віктор Філатов відзначає Постанову Кабінету Міністрів України від 04 лютого 2023 року № 120 “Деякі питання соціального захисту осіб з інвалідністю”. В документі деталізовано механізми фінансування процесу забезпечення допоміжними засобами реабілітації (технічними та іншими) осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю та інших окремих категорій населення, а також виплати грошової компенсації вартості, якщо такі засоби були придбані самостійно.
“Це також важливий напрям реабілітації, оскільки дозволяє відновити працездатність особи або хоча б покращити умови життя людини. Необхідно зазначити, що означений аспект реабілітації є допоміжним, адже передусім варто наголошувати на медичній та психологічній допомозі звільненим цивільним особам”, – сказав аналітик.
Спеціальна програма ще у розробці
Щодо спеціальної державної програми психологічної реабілітації звільнених цивільних громадян, то поки що така програма не розроблена.
На сьогодні в Україні тільки починають створювати комплексну систему відновлення і реабілітації цивільних осіб, які були незаконно затримані та утримувалися державою-агресором.
Які наслідки відсутності програми
Її відсутність, зазначає Віктор Філатов, призводить до численних прогалин в цій сфері, а саме:
- 1) неможливість реабілітації за рахунок бюджетних коштів до отримання правового статусу;
- 2) відсутність чіткого розподілу повноважень між закладами, які здійснюють реабілітацію;
- 3) недосконалість механізмів фінансування програм реабілітації за рахунок бюджетних коштів;
- 4) відсутність у державі апробованої системи взаємодії медичних закладів у сфері надання мультидисциплінарної реабілітації;
- 5) неопрацьованість питання реабілітації звільнених українців закордоном та її фінансування Україною.
“Ці проблеми на сьогодні мають системний характер, який ускладнює процес реалізації права на медико-психологічну реабілітацію. Таким чином для реалізації звільненими українцями права на медико-психологічну реабілітацію слід створити в Україні комплексну систему, засновану на мультидисциплінарному підході та орієнтовану саме на контекст незаконного утримування. Основою цієї системи має стати механізм оперативної взаємодії між фахівцями різних спеціальностей, які, за необхідності, зможуть поєднати зусилля задля відновлення означеної категорії осіб”, – сказав аналітик.
На думку Віктора Філатова, для створення такої системи необхідне комплексне законодавство, яке буде орієнтоване саме на жертв збройного конфлікту.
“Цей документ має деталізувати положення Закону України від 26 січня 2022 року № 2010-IX “Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей”. Також слід деталізувати положення щодо реабілітації членів сімей звільнених українців, які також мають право на реабілітацію, гарантоване державою, але на сьогодні не можуть його реалізувати”, – каже Віктор Філатов.
Реабілітація є вкрай важливою гарантією, оскільки дозволяє реінтегрувати звільнених українців до умов мирного соціуму, допомагає їм відновити власну працездатність та відчути реальну турботу держави.
______________
🛡️Публікація створена в рамках проекту “Resilient Civil Society and Media Respond to the Ukraine War за підтримки ЄС.Netherlands Helsinki Committee, People in Need, Prague Civil Society Center