ЧОМУ ВАЖЛИВО ДОКУМЕНТУВАТИ ВОЄННІ ЗЛОЧИНИ РФ В УКРАЇНІ? - Правозахисна група "СІЧ"

Під час війни в Україні армія країни агресора вчиняє величезну кількість воєнних злочинів.  Щодня правозахисники документують свідчення катувань та вбивств цивільних, позбавлення волі та інших злочинів, які вчиняють росіяни проти українців.

“Я документувала усі види катувань…"

Юристка та документаторка Правозахисної групи “СІЧ" Юлія Полєхіна документує воєнні злочини росіян з 2016 року.

“Є в нас такий документ, який називається Стамбульський протокол. У ньому зазначений невичерпний перелік різних методів катувань. Так от, все, що там перераховується, я документувала. Це було звіряче побиття, імітації розстрілів, катування електричним струмом, голодом, нелюдськими умовами утримання тощо. Таке враження, що росіяни проходили спеціальне навчання щодо звірячості", – розповідає Юлія Полєхіна.

Докази мають бути збережені

Аналітик Правозахисної групи “СІЧ" Віктор Філатов пояснює, що документування воєнних злочинів є важливим для подальшого покарання агресора, стягнення репарацій та задоволення вимог жертв конфлікту.

“Документування необхідне для збереження доказів воєнних злочинів, які з часом можуть бути приховані або знищені. Тому, в Україні процес документування воєнних злочинів держави-агресора є одним із пріоритетних напрямків співпраці правоохоронців та правозахисників", – каже аналітик.

Досвід трибуналів по Югославії та Руанді

Як показує світовий досвід, ключова роль у процесі документування воєнних злочинів належить саме інститутам громадянського суспільства.  Вони систематизують дані про наслідки обстрілів, характер руйнувань та беруть свідчення у жертв конфлікту. Останні відіграють важливу роль у процесі документування, оскільки є носіями необхідної для документаторів інформації.

Жертви воєнних злочинів очікують, що процес документування допоможе їм покарати винних.

“Досягти цього можна через міжнародні кримінальні процеси, у яких використовуються докази, які були задокументовані інститутами громадянського суспільства. У якості прикладу – Міжнародний кримінальний трибунал по Югославії. Важливу роль у забезпеченні доказової бази тут відіграла правозахисна неурядова організація «Documenta» (Центр боротьби з минулим). Також, варто пригадати кейс Руанди, де правозахисники забезпечили доказами Міжнародний кримінальний трибунал. Завдяки цьому, вдалося детально відтворити сценарій розвитку конфлікту та з’ясувати факти вчинення насильства та порушення прав місцевого населення", – каже Віктор Філатов.

Воєнні злочинці мають бути покарані

Зібрані відомості є підставами для подальшого кримінального переслідування винних у конфлікті та забезпечують невідворотність покарання.

Таким чином, документування воєнних злочинів є невід’ємним елементом встановлення правди та забезпечення прав жертв конфлікту на відшкодування завданої шкоди. Документування дозволяє також уникнути повторної віктимізації жертв конфлікту, яка може виникнути, коли їхня позиція залишається непочутою.

Формування історичної правди

Важливо також, що процес фіксації воєнних злочинів дозволяє вшанувати пам’ять жертв конфлікту та сприяє формуванню історичної правди. Отже, систематизовані відомості допомагають у міжнародних трибуналах та національних судах віднайти істину, яка у подальшому стане частиною національної пам’яті.

Процес документування важливий і з позиції планування глобальних безпекових стратегій, адже дозволяє детально визначити характер порушення прав людини та системність насильства, яке застосовується державою-агресором в Україні.

Це необхідно робити і для напрацювання механізмів попередження воєнних злочинів у майбутньому. По суті йдеться про певний внесок в узагальнений світовий історичний досвід, який дасть змогу уникнути помилок іншим країнам світу.

Таким чином, документування, як інструмент перехідного правосуддя, дозволяє ефективно реалізувати механізми постконфліктного розвитку та забезпечити суспільний перехід.

🟡Проєкт Civil Society Promoting Resilience in Ukraine реалізується консорціумом на чолі з Danish Red Cross у партнерстві з Danish Refugee Council  та Dignity та за підтримки Міністерства закордонних справ Данії.