Чи завжди офіційна відповідь означає відкритість? Що показало дослідження релокованих громад Харківщини
У межах спільного проєкту Правозахисна група «СІЧ» та «Східний правозахисний центр» досліджують, наскільки відкрито працюють релоковані громади та як місцева влада взаємодіє з мешканцями.
Про старт проєкту ми розповідали раніше: https://cutt.ly/vyi51M0h.
ГО «Східний правозахисний центр» аналізує діяльність Вовчанської та Куп’янської територіальних громад Харківської області. Обидві серйозно постраждали внаслідок бойових дій. Щоб зібрати інформацію про їхню роботу, команда надіслала запити відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації» та опрацювала відкриті джерела.
Дві громади – два досвіди комунікації
Одразу треба відмітити, що жоден надісланий запит не залишився без відповіді, однак підходи адміністрацій суттєво відрізнялися.
Вовчанська міська військова адміністрація доклала значних зусиль, щоб надати вичерпну інформацію на всі запитання. Це допомогло дослідникам отримати необхідні відомості для аналізу.
У випадку з Куп’янською міською військовою адміністрацією комунікація була складнішою. У відповіді адміністрація пояснювала, яку інформацію можна отримати за законом, а яку вона не зобов’язана спеціально створювати на запит. Частина запитуваних відомостей, за її словами, не була заздалегідь задокументована.
Подальшого діалогу, який допоміг би з’ясувати, які з необхідних відомостей адміністрація все ж має та як їх можна отримати, не відбулося. Крім того, за сканування 220 сторінок документів запропонували сплатити відповідний рахунок.
У результаті зібрати повну інформацію про роботу Куп’янської громади лише через комунікацію з адміністрацією не вдалося. Тому звіт щодо неї переважно ґрунтуватиметься на відкритих джерелах.
«Для нас було важливо не просто отримати відповіді на запити, а зібрати достатньо інформації, щоб зрозуміти, як працюють громади та які можливості для взаємодії з ними мають мешканці. Досвід комунікації з Вовчанською та Куп’янською адміністраціями показав, наскільки по-різному може відбуватися цей процес. Коли інформації бракує, складно об’єктивно й повно оцінити роботу громади. Тому ми продовжимо шукати відомості з інших джерел, хоча вони не завжди дають змогу скласти повну картину», – зазначає Марина Куприкова, керівниця та юристка ГО «Східний правозахисний центр».
Які механізми підтримки та комунікації діють у громадах
Попри різний досвід взаємодії з адміністраціями, дослідження виявило важливі напрями роботи обох громад. Серед них – підтримка внутрішньо переміщених осіб, гуманітарні хаби, координаційні ради, консультативно-дорадчі органи та різні способи комунікації з мешканцями.
Водночас сам факт існування таких механізмів не дає повної картини. Важливо також розуміти, як вони працюють на практиці та наскільки відкрито влада надає інформацію про свою діяльність.
Подальший детальний аналіз допоможе побачити, які практики взаємодії з мешканцями вже працюють, а де виникають труднощі. На основі результатів дослідження можна буде підготувати рекомендації, які допоможуть громадам покращити комунікацію з людьми та доступ до публічної інформації.
_____________________________________________________________________
Діяльність здійснюється за фінансової підтримки фонду «Claim Your Space Fund».