11 липня парламент проголосував у першому читанні за Законопроект про статус і соціальний захист заручників. Цього моменту правозахисники чекали довгих чотири роки. Якщо Закон врешті приймуть, це означатиме, що люди, які пройшли полон, опиняться у правовому полі: зможуть більш ефективно захищати свої права та отримають підтримку з боку держави.
Що означатиме прийняття нового закону для нинішніх та колишніх бранців бойовиків та заручників Кремля? Як це відобразиться на житті їхніх рідних? Ми розпитали аналітика ГО «Правозахисна група «СІЧ» Віктора Філатова.
Вікторе, чому сьогодні важливо прийняття цього Закону?
Цей Закон потрібно було прийняти ще чотири роки тому. Ми маємо ситуацію, коли частина території України окупована агресором, однак норми національного законодавства не гармонізовані зі стандартами міжнародного права. Колишні заручники, яких понад 3200 в Україні, опинилися поза правовим полем. Офіційно цих людей не існує, тому треба якнайшвидше вивести полонених у правове русло.
Що зміниться?
Колишні полонені і ті, хто лишаються у заручниках отримають чітке визначення (з’являться нові терміни в українському законодавстві). Ці люди врешті отримають правовий статус, а також зможуть розраховувати на моральну та матеріальну сатисфакцію.
Розкажіть, будь ласка, детальніше про гарантії з боку держави.
В українське правове поле водиться поняття «особа, яка незаконно позбавлена волі на тимчасово окупованих територіях України або незаконно засуджена за її межами». З’являється чітка термінологія: «заручник», «колишній заручник» та «незаконно засуджена особа». Важливо, що уточнюється, що утримання відбувається незаконними збройними формуваннями та правоохоронними органами іноземних держав. Однак цей закон не поширюється на людей, які сприяли окупації частини території України, або порушували права та свободи громадян та норми міжнародного гуманітарного права.
Що потрібно для отримання правового статусу?
Підставою для отримання статусу є спеціальна довідка від СБУ про незаконне позбавлення волі. Отримати її має право не лише людина, яка перебувала у заручниках, але й її близькі родичі. Безпідставна відмова у наданні такої довідки може бути оскаржена в суді.
Який соціальний захист надасть держава, якщо Закон приймуть?
По-перше, це створення умов для відновлення фізичного стану, правова допомога та медико-психологічна підтримка (обстеження, діагностика, лікування, реабілітація, і оздоровлення від захворювань, отриманих під час полону). Вперше йде мова соціальне житло, яке надається у тимчасове користування за умови оплати комунальних послуг. Також Закон гарантує відстрочку за кредитними зобов’язаннями: заручники звільняються від штрафних санкцій та пені. Люди, які повернулися з полону, також повинні бути поновлені на робочому місці.
А щодо компенсацій?
Мова про грошову компенсацію у розмірі однієї мінімальної заробітної плати за кожен місяць перебування у місці незаконного позбавлення волі. Ця компенсація не буде виплачуватися військовослужбовцям та співробітникам правоохоронних органів України, для яких передбачений окремий порядок.
Тим, хто незаконно засуджений іноземними судами, гарантується правова допомога у міжнародних судах, щоб отримати грошову компенсацію за незаконне позбавлення волі іноземною державою. Ще є такий пункт як одноразова грошова допомога у разі смерті заручника, яка виплачується членам сім’ї, батькам або утриманцям померлого. Розмір такої виплати поки не врегульований Кабміном. Така допомога не виплачується, якщо смерть заручника, або незаконно позбавленої волі особи є наслідком вчинення ним злочину або самогубства, крім випадку доведення до самогубства.
Чи є недоліки у Законопроекті?
Це зволікання, адже важко буде встановити обставини незаконного позбавлення волі, приміром, у 2014-2016 рр., коли уже знищені докази або загинули свідки. Окрім цього, недоліком є відсутність у законі чіткого розміру одноразової грошової виплати. Норми є місцями абстрактними. Наприклад, документ не містить чіткого алгоритму встановлення причинного зв’язку між незаконним позбавленням волі та зовнішньою військовою агресією або неправомірним рішенням органів влади іноземної держави. Також не має переліку документів, які підтверджують факт позбавлення волі, зокрема, відео, фото, протоколів незаконних правоохоронних формувань тощо. Взагалі ніяк не вирішене питання створення реєстру заручників або незаконно засуджених. Особи, які внесені до нього, могли б допомогти у встановленні факту перебування у заручниках інших осіб, які претендуватимуть на цей статус.
Чи є якісь пропозиції у правозахисників?
Законопроект потрібно допрацьовувати для того, щоб він не лишився на папері, як це сталося із Законом про зниклих безвісти. Вважаю, що велику роль тут грають ЗМІ та громадські організації, які можуть подавати власні ініціативи та виносити проблему на широкий загал.
*Юридичну допомогу людям, які постраждали у результаті збройного конфлікту, Громадська Приймальня УГСПЛ у Дніпрі надає в рамках Програми USAID Ukraine – USAID Україна «Права людини в дії». #Права_людини_в_дії #постраждалі #полон #Заручники #USAIDukraine#УГСПЛ #СІЧ