Військовослужбовець Олександр, який отримав тяжке поранення під час бойового завдання на Дніпропетровщині, понад чотири місяці не міг домогтися виплати додаткової винагороди у 100 тисяч гривень. Попри довідки ВЛК, документи про бойове поранення та тривале лікування, його рапорт у військовій частині залишили без відповіді. Після скарги адвокатки Правозахисної Групи «СІЧ» Ксенії Онищенко Військовий омбудсман провів перевірку й підтвердив: бездіяльність командування є протиправною, а військовий має право на виплати за весь період лікування.
Поранення після атаки БПЛА
Восени 2025 року Олександр виконував бойове завдання у Дніпропетровській області, де під час вогневого ураження із застосуванням БПЛА він отримав тяжке поранення.
У медичних документах бійця тоді зафіксували: вогнепальне осколкове проникаюче поранення, вибухову травму, відкриту черепно-мозкову травму та струс головного мозку.
Спершу військового госпіталізували до нейрохірургічного відділення військової частини. Пізніше він проходив лікування у Дніпропетровському обласному госпіталі ветеранів війни, а згодом – у центрі церебральної нейрохірургії. ВЛК двічі підтвердила, що травма є тяжкою та пов’язана із захистом Батьківщини.
Рапорт без відповіді
“У лютому цього року я поштою подав рапорт до своєї військової частини і попросив нарахувати додаткову винагороду після мого поранення. А відповіді – не отримав”, – розповідає Олександр.
Разом із рапортом військовий надав всі потрібні документи: довідку про обставини травми, висновки ВЛК та медичні виписки.
Після кількох тижнів очікування, Олександр звернувся до Правозахисної Групи «СІЧ» і адвокатка Ксенія Онищенко у березні додатково направила адвокатський запит щодо результатів розгляду рапорту. Реакції також не було.
“Військова частина фактично проігнорувала вимоги наказу Міноборони №531, який визначає порядок роботи з рапортами військовослужбовців, – пояснює адвокатка. – Тому я запропонувала Олександру подати скаргу до Військового омбудсмана”.
Зокрема, військовим частинам заборонено:
- відмовляти у розгляді рапорту через відсутність документів, які вже є у розпорядженні командування;
- блокувати рух рапорту через непогодження нижчими командирами;
- затягувати строки розгляду.
Для більшості рапортів строк розгляду становить до 14 днів.
Що каже закон про «100 тисяч»
Постанова Кабміну №168 передбачає додаткову винагороду військовим, які отримали поранення, пов’язане із захистом Батьківщини.
Йдеться про виплати:
- під час стаціонарного лікування;
- під час переведення між медзакладами;
- під час відпустки для лікування після тяжкого поранення.
“Ключова проблема багатьох подібних справ – військові частини часто трактують норму так, ніби виплата можлива лише за безперервне лікування. Однак жодна постанова не містить вимоги про безперервність лікування. Виплата має здійснюватися за всі періоди госпіталізації, якщо вони пов’язані з пораненням”, – розповідає Ксенія Онищенко.
Омбудсман: право на виплати порушене
3 квітня 2026 року Офіс Військового омбудсмана призначив перевірку по справі Олександра.
У висновках за результатами перевірки омбудсман фактично погодився з аргументами скарги адвокатки:
«Військовослужбовець Олександр має право на виплату додаткової винагороди у розмірі до 100 000 гривень пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні та у відпустці за станом здоров’я внаслідок тяжкої травми, пов’язаної із захистом Батьківщини».
Також у висновку наголошено: якщо лікування або відпустка триватимуть далі, це також є підставою для продовження виплат.
Офіс омбудсмана встановив, що посадові особи військової частини допустили бездіяльність, через яку були порушені права військовослужбовця.
Верховний Суд поставив крапку
У відповіді омбудсмана окремо згадується постанова Верховного Суду від 19 березня 2026 року у справі №600/367/24:
Постанова №168 не вимагає безперервного перебування на стаціонарному лікуванні безпосередньо з моменту отримання поранення.
Верховний Суд також підтвердив: повторні госпіталізації через те саме бойове поранення дають право на нові періоди виплати 100 тисяч гривень.
Цей висновок є обов’язковим для органів влади та військового управління.
Що далі
За результатами перевірки Військовий омбудсман направив висновок до Командування Сухопутних військ ЗСУ для реагування та поновлення прав військового.
Фактично йдеться про необхідність:
- нарахувати бійцю заборгованість;
- виплатити додаткову винагороду за весь період лікування;
- усунути порушення в роботі військової частини.
Цей кейс показує одразу кілька системних проблем: затягування розгляду рапортів, ігнорування адвокатських запитів та спроби звузити право поранених військових на виплати, які прямо гарантовані державою.
У справі Олександра вирішальними стали одразу два фактори – фахова правова допомога та швидке реагування інституції, створеної саме для захисту військових. Завдяки зверненню адвокатки вдалося домогтися перевірки та офіційного підтвердження права військовослужбовця на виплати. Водночас Офіс Військового омбудсмана оперативно відреагував на скаргу та підтвердив наявність порушень з боку військової частини. Для багатьох військових, які після поранення залишаються сам на сам з бюрократією, саме така взаємодія правозахисників та державних механізмів захисту може стати єдиним реальним способом домогтися виконання закону.
Матеріал підготовлений у межах Проєкту «Імпульс», що реалізовується Міжнародним фондом «Відродження» та Фондом Східна Європа за фінансування Норвегії (Norad) та Швеції (Sida).