Апеляційний суд Донецької області (м.Бахмут) став на сторону колишньої полоненої Валентини Бучок та зобов’язав роботодавця повернути їй зарплатню за час полону.
Суд залишив у силі рішення першої інстанції – Краматорського міського суду, який зобов’язав ДТЕК сплатили екс-полоненій середній заробіток за майже рік у полоні: з 3 лютого по 27 грудня 2017.
Нагадаємо, Валентина Бучок потрапила у полон посеред робочого дня у Донецьку. Приводом для звинувачень у шпигунстві стали фото у телефоні. У день арешту Валентина направлялася до головного офісу ДТЕК за відповідями на свої чисельні запити про те, що працювати у місті стало вкрай небезпечно. Також жінка не приховувала своєї проукраїнської позиції.
«Мене допитували, не знімаючи пакета з голови близько 20-ти годин, били по голові, звинувачували у шпигунстві, погрожували фізичною розправою. На другому допиті проти моєї волі запросили канал «Росія 24» і робили зйомку, в ході я відверто заявила, що займаю проукраїнську позицію». – розповіла Валентина.
Маріонетковий суд засудив 52-річну жінку до 17 років позбавлення волі, з яких вона майже рік провела в ув”язненні. 11 квітня 2019 року Краматорський міський суд встановив, що, перебуваючи у полоні, Валентина Бучок намагалася зв’язатися з керівництвом ДТЕКу, однак вони на зв’язок не виходили та її долею не цікавилися. У полоні у Валентини погіршився стан здоров’я, у зв’язку з чим після обміну вона неодноразово лікувалася та зробила операцію.
Суд також встановив, у період полону Валентина не виконувала своїх трудових обов’язків не з власної волі, а у зв’язку насильницьким утриманням у місцях позбавлення волі незаконними збройними формуваннями. Він зобов’язав підприємство сплатити Валентині зарплату за майже рік перебування у полоні та провести службове розслідування.
Роботодавець з рішенням першої інстанції не погодився та звернувся до Апеляційного суду. Ось уже більше року Валентина Бучок намагається відстояти свої права у суді за підтримки Правозахисної групи «СІЧ». Юристи, зокрема, акцентували, що роботодавець не провів необхідного інструктажу працівника у випадку затримання озброєними особами під час виконання службового обов’язку.
«Це повинна була бути свого роду дорожня карта: «Як діяти працівникам, які працюють на непідконтрольній території»,«Куди звертатись родичам працівників, які були затримані бойовиками». Представники ДТЕК не надали суду жодного документу, який підтверджує, що з Валентиною проводили подібний інструктаж. Заява ДТЕК, що ці документи знаходяться на непідконтрольній території, викликають чимало сумнівів, – коментує юрист Громадської приймальні УГСПЛ при Правозахисній групі «СІЧ» Володимир Плетенко.
Юрист посилався на статтю 119 КЗпП України, яка гарантує збереження місця роботи та середнього заробітку, яку сьогодні застосовують до екс-полонених військовослужбовців. “Тут йдеться про принцип аналогії, які має застосовуватися за відсутності законодавства. Таким чином, підтримавши Валентину Бучок, суд дав можливість іншим цивільним полоненим використовувати цю норму закону у захисті своїх прав», – додає юрист.
#Права_людини_в_дії #цивільні_полонені #суди #полон #постраждалі_від_війни #USAID #компенсація #правозахисники #УГСПЛ