На сьогодні проблема компенсації громадянам України, чиє майно було пошкоджено або зруйновано внаслідок агресії Російської Федерації, залишається невирішеною. За даними Управління Верховного комісара ООН з прав людини, станом на лютий 2019 р. пошкоджено або зруйновано близько 50 тис. будинків по обидва боки від лінії зіткнення, з яких близько 20 тис. будинків – на підконтрольній уряду України території.
ГО «Правозахисна група «СІЧ» здійснює супровід трьох внутрішньо-переміщених осіб, чиє майно було зруйновано або пошкоджено внаслідок збройного конфлікту. Дві справи перебувають на розгляді у Верховному суді, оскільки рішення судів попередніх інстанцій були не на користь заявників. Їм відмовили у виплаті компенсації з необґрунтованих, на нашу думку, підстав. Так, наприклад, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області дійшов висновку про відсутність причинно-наслідкового зв’язку між діями України в особі Кабінету Міністрів, як відповідача, та зруйнуванням майна заявниці.
Чи реально домогтися коштів за житло, зруйноване під час збройного конфлікту? Як зауважила суддя Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Ступак Ольга В’ячеславівна у своєму коментарі виданню «Закон і Бізнес»: «Сьогодні перед вирішенням цих питань судова система фактично залишилася наодинці. Адже законодавчий орган не ухвалив закону, що визначає порядок компенсації шкоди, спричиненої саме подіями на сході України. Він міг би не тільки зробити судовий захист громадян більш ефективним, але й дав би їм можливість взагалі уникнути судових спорів: кожний компетентний орган виконував би свої функції відповідно до цього спеціального закону. Натомість, вирішення питання лягло на плечу суду».
Розглянемо більш детально спроби держави відновити порушені майнові права постраждалих.
10 липня 2019 року Кабінет Міністрів України Постановою № 623 вніс зміни до Постанови № 947 “Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій, які залишилися на попередньому місці проживання”. Однак, вона має ряд суттєвих недоліків.
Вперше з початку конфлікту Уряд видав законодавчий акт, яким створив механізм надання компенсації за будинки, зруйновані внаслідок конфлікту (Постанову № 623). Однак був ухвалений не окремий нормативно-правовий акт з чітко визначними процедурами, а внесені зміни до вже існуючої Постанови уряду № 947, яка містить чітку прив’язку до території – навіть у назві йдеться про осіб, які залишилися «на попередньому місці проживання». Отже, сфера дії Постанови № 623 не поширюється на внутрішньо переміщених осіб.
Про цей недолік зазначено й в останній Доповіді Верховного Комісара ООН з прав людини щодо ситуації в Україні: «Всупереч міжнародним нормам, постанова, прийнята Кабінетом Міністрів, поширюється тільки на тих цивільних осіб, які залишаються проживати у населеному пункті, в якому було зруйновано їхнє майно. Дія постанови не поширюється на ВПО та інших осіб, які переїхали до іншого населеного пункту. Також, вона не застосовується до осіб, котрі проживають на території, яка контролюється озброєними групами».
Отже, право на отримання допомоги мають лише ті громадяни України, чиє житло було зруйноване та які залишилися на попередньому місці проживання та/або в межах відповідного населеного пункту.
Постанова для зазначених осіб передбачає тільки один вид компенсації – грошову компенсацію, розмір якої не залежить від фактично завданих збитків та проведеної оцінки майна, а обмежений сумою у 300 тис. гривень (близько 12 тис. дол. США). Це еквівалентно приблизно 24-26 кв. м житла у районах, постраждалих від конфлікту, чого недостатньо для сімей, які складаються більш ніж з однієї особи. До того ж в чинному бюджеті асигнувань на цей механізм не передбачено, і Уряд, ймовірно, не зможе включити запит на фінансування до бюджету на наступний рік, через що виплата компенсацій буде відкладена на період після 2020 року.
Окрім цього, під час визначення розміру грошової компенсації враховується розмір заподіяної матеріальної шкоди, страхових виплат та інших видів допомоги. Можна припустити, що у випадку відновлення будинку за рахунок гуманітарної допомоги сума компенсації для постраждалої особи може бути суттєво зменшена. Обмеження суми компенсації вказаною сумою коштів звужує законні права постраждалих, передбачені ч. 10 ст. 86 Кодексу цивільного захисту, який має вищу юридичну силу, адже вона не містить жодних граничних обмежень. Під час визначення розміру грошової допомоги або компенсації враховується розмір завданої матеріальної шкоди, страхових виплат, інших видів допомоги.
Крім того, під дію акту потрапляють виключно житлові будинки (квартири) та не враховуються руйнування інших господарських споруд.
Кошти, витрачені у рамках виплати компенсацій за зруйноване житло, Україна збирається згодом включити до консолідованої претензії до Російської Федерації щодо реалізації її міжнародно-правової відповідальності за збройну агресію проти України.
Для отримання компенсації постраждалі мають подати відповідні заяви та документи до спеціально створених Комісій при обласних державних адміністраціях (обласних військово-цивільних адміністраціях), які будуть приймати рішення про надання грошової компенсації. Форми необхідних документів і порядок розгляду заяв мають бути розроблені МінТОТ.
Цікава позиція суддів Верховного Суду щодо компенсації за зруйноване житло. Зокрема, суддя Віталій Уркевич у своєму виступі в рамках ІІІ Харківського міжнародного юридичного форуму зазначив: «Зважаючи на те, що в Україні запроваджено адміністративний механізм компенсації, особа може оскаржувати відповідні дії органів місцевого самоврядування, і такі скарги можна подавати не лише на рішення про відмову в наданні компенсації, а й при порушенні строків розгляду звернення та надання виплат. Доки особа не отримає виплату і, відповідно, не набуде права власності на грошові кошти, цивільного спору щодо майнових прав не існує».
Що ж до компенсації за зруйноване житло внутрішньо-переміщених осіб, які не підпадають під дію вказаної постанови, питання залишається невирішеним. Про результати розгляду Верховним судом справ щодо компенсації за пошкоджене майно, супровід яких ми здійснюємо, інформуватимемо додатково.
Марина Кіптіла, юристка ГО «Правозахисна група «СІЧ».