На минулому засіданні Комітету ВР з прав людини міністр юстиції проголосив сенсаційну новину. Бердянську виправну колонію №77 буде закрито!
З його слів, це було компромісне рішення, але чи вирішить воно проблему?
Що було?
Бердянська виправна колонія (№77) потрапила в поле зору правозахисних організацій України ще у 2008 році, коли в установі відбулось масове побиття засуджених та смерть від побоїв. Далі про перебіг подій в хронологічному порядку:
27.02.2015 – Етап, що прибув в установу (13 осіб), вчинив спробу колективного самогубства, відмовився виходити з автозаків і вимагав переведення для відбуття покарання деінде в інше місце. Надійшов сигнал про масове побиття засуджених.
05.03.2015 – в ході моніторингового візиту інформацію підтвердили юристи Харківської правозахисної групи. Один з засуджених – Олександр Молоков – погодився на фото- та відеофіксацію побоїв та заявив про катування в БВК № 77.
Серпень 2015 – омбудсмен фіксує факт побиття іще п’ятьох засуджених.
16.05.2018 – представники уповноваженого з прав людини та монітори національного превентивного механізму здійснюють плановий візит в установу та фіксують низку порушень.
09.01.2019 – осіб, що прибули до установи етапом, було побито та піддано тортурам. Відеодокази правозахисники отримали тільки згодом, коли двох засуджених було доправлено до СІЗО м. Дніпро (перша частина; друга частина; третя частина)
9-10.02.2019 – помічники нардепів та правозахисники завітали до БВК №77, поспілкувались з в’язнями та родичами, зафіксували порушення та направили висновки на розгляд профільного комітету Верховної Ради. Засідання відбулось 06.03.2019.
26.03.2019 – відеосвідчення лікаря-психіатра БВК №77 Станіслава Бондаренка про згвалтування воїна АТО Олександра у 2017 році. Згодом вдалось з’ясувати, що хлопець, про якого йде мова, потрапив до БВК №77 влітку 2017 року. На перше ж побачення до матері він прийшов з дуже помітними слідами побоїв, пояснити походження яких адміністрація не змогла. Трохи згодом його брату зателефонували засуджені та повідомили, що Олександра було неодноразово згвалтовано, через що він намагався вкоротити собі віку і був відправлений до психіатричної лікарні.
У квітні 2019 вийшла низка розгромних відео:
– зізнання колишнього співробітника БВК №77
-дві години етеру в студії “Говорить Україна” (перша частина; друга частина)
20.12.2019 на широкий загал виклали документальну стрічку “Зона 77” – півтори години відвертих інтерв’ю з колишніми засудженими, що відбували покарання у БВК №77. Напередодні фільм продемонстрували в Верховній Раді, його побачили нардепи, члени Кабміну, представники ООН та ОБСЄ. Стрічка здійняла бурхливе обговорення в усіх прошарках суспільства, наразі лічильник каналу Ютуб видає більше мільйона переглядів.
Чутки про події в БВК №77 сягнули Європи. Протягом 1,5 тижнів 2020 року делегація єврокомітету з протидії катуванням досліджувала стан справ у трьох колоніях – двох харківських і одній БВК №77. Основною метою був огляд поводження з засудженими і дослідження заходів, які вживаються стосовно скарг на жорстокість з боку працівників в’язниць.
Текст Доповіді, опублікований 15.12.2020 року, настільки ж ганебний, наскільки вражаючий. Якщо коротко, Комітет дійшов висновку про те, що колонією №77 керують за допомогою системи залякування та насильства; жорстоке поводження з ув’язненими переважно здійснюють інші ув’язнені, за відома та мовчазної згоди з боку адміністрації, це стало звичним підходом до підтримання порядку в установі. Комітет порекомендував провести оперативну та всеосяжну перевірку того, як функціонує колонія № 77 і розніс на друзки розслідування, проведене ДБР м. Мелітополя. Надати Комітету відповіді щодо: причетності адміністрації БВК №77 до катувань; притягнення винних до відповідальності та перелік конкретних заходів, вжитих для цього, Україна має до 30.02.2021 року.
17.02.2021 відбулось засідання Комітету Верховної Ради з прав людини, на якому народні депутати намагались з’ясувати, що ж саме відбувається в БВК №77 і як до цього всього ставиться міністр юстиції Малюська. Відповіді були простими, але… Якщо коротко: усі катування та згвалтування відбувались до призначення Малюськи; він взяв ситуацію під контроль, адже жодного конкретного опису ситуації за його керівництва не надійшло; тим не менше керівнику БВК №77 було жорстко наказано не допускати катувань; говорячи про пошук винних міністр радить пам’ятати про презумпцію невинуватості та поважати честь і гідність працівників ДКВС; звільнити з пенітенціарної системи навіть тих, хто на це заслуговує, неможливо, адже бажаючих зайняти їхнє місце за таку зарплатню не знайдеться. Радимо подивитись відео, дуже пізнавальне.
8.04.2021 відбувся запланований на засіданні Комітету ВР спільний моніторинговий візит до установи, під час якого було з’ясовано що засуджених, прибулих днями етапом в установу, як завжди побили, що знущання продовжуються та суттєвих змін не відбулось.
28.04.2021 на черговому засіданні Комітету ВР Малюська заявив про закриття БВК №77.
Що буде?
Зі слів міністра, процедура закриття БВК №77 розпочнеться влітку. Засуджених буде переведено у спеціально розконсервовану та реконструйовану для цих цілей установу, яка стане першою ластівкою реформації УВП. До того часу зі справами Бердянської колонії поратиметься тимчасова керівниця Щербак Олена. Уповноважена з прав людини при Верховній Раді Людмила Денісова на тому ж засіданні Комітету надала схвальні відгуки щодо цієї кандидатури зокрема та ідеї закриття колонії загалом. Але чи поділяють її оптимізм правозахисники?
Чим серце заспокоїться?
Закриття колонії через те, що ніхто не може дати ради ситуації, загалом виглядає як визнання імпотентності керівництва системи. Вірніше виглядало б, якби не пов’язаний з цим запуск пілотного проєкту зі створення установи виконання покарань нового формату. Що це таке і в чому принципові відмінності ми розповімо згодом аби не перевантажувати вас інформацією. Олександр Павліченко, виконавчий директор УГСПЛ, схвалив цю ініціативу та зазначив, що вона повністю вписується в стратегію реформування системи виконання покарань, що розрахована до 2025 року. За його словами, це рішення стане важливим прикладом того, як можна відреагувати на ситуацію та отримати позитивний результат для засуджених.
Директор ГО “ПГ “СІЧ”” Дмитро Рева приєднується до схвальних відгуків колеги, втім зазначає, що існують певні ризики. “Втілення в життя проєкту реформованої установи – це дійсно важливий та правильний крок, але під час побудови майбутнього потрібно не забути й про минуле. З виступу міністра не дуже зрозуміло, яка доля спіткає працівників адміністрації БВК №77 після її закриття. Ймовірно, вони продовжать працювати в установах пенітенціарної системи, але де гарантія, що їхня манера поводження з засудженими зміниться? Яка доля спіткає посадовців, прізвища котрих фігурують у свідченнях колишніх в’язнів? Правозахисна спільнота, звісно, не полишить їх без уваги, але чи не стане закриття установи зручним приводом весь негатив зам’яти та забути? Якщо підхід до розслідування злочинів, скоєних за ці роки у БВК, не зміниться – приводів для оптимізму я бачу дуже мало” – наголосив він.
За наявних наданих, першого, хто у 2015-му не побоявся постати перед камерою і розповісти правду, Олександра Молокова, у січні 2020 було засуджено до 5 років позбавлення волі за ст. 392 ККУ (дії, що дезорганізують роботу виправних установ). Дванадцять в’язнів з того етапу, що заявили про відсутність претензій до адміністрації і надали свідчення проти Олександра, уже звільнились і розповідають про те, в який саме спосіб ті свідчення видобула з них адміністрація установи. Багаторазові звернення на захист Молокова результатів не дали, прокуратура тричі закривала справу і саботувала слідство.
Не знаходила прокуратура та ДКВС порушень в установі і під час чисельних перевірок. Засуджені не скаржаться, заяв не пишуть, травмуються через необережність самі, правозахисників чи адвокатів не кличуть.
З 2012 по 2019 рік відносно подій в установі була відкрита низка кримінальних проваджень, але жоден обвинувальний акт не потрапив до суду. Звільнялись слідчі, матеріали передавались з місцевих рівнів на Київ і назад, провадження закривались, поновлювались, об’єднувались… Складно сказати, що та відносно кого розслідується на даний момент.
Станом на початок весни 2021 в роботі у ГО “ПГ “СІЧ” перебуває шість кейсів про побої та тортури у БВК. Усі внесені до ЄРДР, Департамент проти катувань вилучив справи на перевірку та призначив свого процесуального керуючого з Генпрокуратури, наразі вирішується питання про призначення експертиз. Дмитро Рева впевнений, що ці справи будуть доведені до логічного завершення, але яка доля спіткає інші звернення та чи будуть виявлені та покарані всі винні – залишається загадкою.
DIGNITY – Danish Institute Against Torture
#Dignity #Правалюдини #протидіятортурам #правозахист #протидіякатуванням #тортури
Безкоштовна правова та психологічна допомога надається у рамках проєкту: «Боротьба з жорстоким, нелюдським, або принижуючим гідність поводженням чи покаранням і тортурами в Україні, комплексний та міжгалузевий підхід» за підтримки Євросоюзу.