В умовах карантину, коли тисячі українців лишилися без роботи, контори, які видають швидкі кредити, ростуть як гриби після дощу. Вони обіцяють оформити позику всього за 20 хвилин без застави. Спокуслива пропозиція ризикує перетворитися на психологічний терор та обернутися тяжкими наслідками для позичальника. Але наскільки законні такі методи та як себе захистити?
Олексій з Дніпра став жертвою колекторів, які ледве не довели його до нервового зриву. Ім’я чоловіка на його прохання ми змінили. Олексій потрапив до лікарні минулої осені та шукав можливості позичити гроші. А, оскільки лишився без роботи, то у банку йому відмовили. Єдиним для себе виходом він бачив швидку позику. Взяв у борг 10 тисяч гривень та планував повернути за місяць. Однак через хворобу виплати почав затримувати.
– Вони дзвонили мені о 6 ранку та о 12 ночі. Спершу погрожували передати справу до суду, а потім вислали на вайбер моє фото і сказали, що влаштують «веселе життя». Я знав, що вони мають на увазі: одного разу вони розмістили фото боржника у фейсбуці і написали, що він розшукується за зґвалтування неповнолітньої дівчини…
Олексію погрожували прийти додому, розшукати рідних. Залякували кримінальною справою і навіть фізичною розправою. Через постійні погрози у чоловіка почалися панічні атаки. Він приносив до фінансової установи невеликі суми, але кредит майже не зменшувався, адже росли відсотки та пеня. Врешті, влаштувавшись на роботу, Олексій повернув увесь борг, але замість 10 тисяч віддав уже 26 тис. гривень. Той період у своєму житті він згадує як страшний сон.
– Я був на межі нервового зриву. Нікому не раджу з ними зв’язуватися. Майже все, що заробляв – я їм приносив. Погасив кредит ще взимку, але вони продовжують телефонувати з різних номерів (особливо на свята) і вмовляють взяти новий кредит. За час карантину мені телефонували разів 15, бо розуміють, що людям зараз потрібні гроші.
Наша колега Катерина навідалася до однієї з таких установ. Їй пояснили: для отримання кредиту потрібен оригінал паспорту та ідентифікаційний номер, постійна трудова зайнятість і вік позичальника не старший 60-ти років.
Однак, навіть відсутність роботи – не перепона для швидких кредиторів. Як пояснила адміністраторка: у вас все одно є певне джерело доходів: родина, друзі, якась зайнятість… Тобто, від самого початку такі контори розраховують на поручителів, які одразу опиняються в зоні ризику.
Трохи математики: якщо ви берете у борг 5000 грн., то через 7 днів доведеться віддати 5700, а через 10 днів – 6400 грн. Якщо не можете віддати за 7 чи за 10 днів, то за кожен день ви сплачуєте 2% від тіла кредиту та суми процентів за користування. Плюс пеню за кожен пропущений день виплати.
Катерині пояснили, що на період карантину вони не нараховують штрафні санкції. Зате увесь борг з нарахованими відсотками та тілом кредиту доведеться сплатити уже в перший день після закінчення карантину ….
Зробити фото у кредиторській конторі нашій колезі не дозволили, так само не показали зразок договору.
Методи роботи таких установ, на думку психологів, порушують усі етичні та правові норми. Серед арсеналу колекторів: залякування, погрози, шантаж, психологічний тиск на боржників та їхнє оточення.
– Якою є психологічна мета колекторів? Людина має відчути себе винною за те, що наражає на небезпеку себе та рідних, – коментує Юлія Гончар, керівниця Центру психічного здоров’я та травматерапії «Форпост HELP». – Коли людина відчуває провину, сором та страх за власне життя, вона піддається паніці, стає вразливою і керованою. Недоброчесні підприємці цим і користуються. Страх спонукає на будь-які дії, аби лишень залишитися «на світлій стороні», в першу чергу, для себе та припинити це пекло.
Тож, головний прийом колекторів – психологічний тиск, однак з юридичної точки зору, будь-яке примусове стягнення заборгованості можливе лише на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
– У правовому полі все, що можуть зробити колектори, – це звернутися до суду з вимогою стягнення боргу. Лише тоді звертатися до Державної виконавчої служби, – вважає юристка ГО «Правозахисна група «СІЧ» Віталія Серебрянська. – Однак на практиці перспектива виграти суд невелика, тому вони вдаються до агресивних психологічних прийомів, що без сумніву є протиправним.
Правозахисники радять записувати усі телефонні розмови та зберігати смс з погрозами як докази у суді. Також у разі відвертих погроз варто написати заяву до поліції про відкриття кримінального провадження за статтею КК України – ст.182 (порушення недоторканності приватного життя), ст. 189 (вимагання), ст. 190 (шахрайство), ст. 355 (примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань).
Також юристка Віталія Серебрянська радить завжди питати прізвище, ім’я та по-батькові особи, яка телефонує, її посаду. Адже притягнути до відповідальності можна лише фізичні, а не юридичні особи, якими в даному випадку є фінансові установи. Не виключено, що саме вони й вимагають борги, не звертаючись до послуг посередників. Також юристка радить позичальникам вимагати від колекторів претензії виключно у письмовій формі, надавати договори, які підтверджують заборгованість та детальний письмовий розрахунок суми боргу і штрафних санкцій.
Правозахисники радять бути вкрай обережними з подібними фінансовими структурами, уважно читати умови догорів та розуміти: лише один раз потрапивши у поле зору «швидких» кредиторів, ви опиняєтеся під загрозою постійного психологічного пресингу. Якщо ж ви все таки стали жертвами протиправних дій, звертайтеся за допомогою до правозахисників!
Ольга Волинська