ПОДІЛИТИСЯ

На сьомому році війни в Україні за межі окупованих територій виїхало близько півтора мільйона вимушених переселенців (ВПО). Тільки у минулому році їх було офіційно зареєстровано 1 млн. 376 тис. 517 осіб. Наразі тенденції до зниження кількості ВПО не спостерігається. Оскільки навіть учорашні прихильники псевдо «республік», зневірившись у їхній перспективності та оцінивши реалії життя з непомірно високими цінами, дефіцитом продуктів, безробіттям тощо, покидають проблемні території в пошуках кращого життя.

Усі ці роки Україна приймала різноманітні законодавчі рішення на  захист ВПО. Однак державну політику у сфері захисту переселенців не можна назвати системною та ефективною. Відтак, інтеграція внутрішньо переміщених осіб на території України зіштовхується з рядом проблем, які нині повною мірою не врегульовані. Чому так вийшло – розбирався аналітик Правозахисної групи «СІЧ» Віктор Філатов.

По-перше, на сьогодні не існує єдності у сфері державної політики захисту  переселенців. Кожен уряд вносить свої корективи, однак  чимало норм стратегії інтеграції ВПО є декларативними та не наповнені реальним змістом. До того ж термін існуючої стратегії закінчується у  2020-му, тому час приймати новий документ.

По-друге, під існуючу стратегію не прийняті необхідні підзаконні акти. Приміром, Стратегія інтеграції вимушених переселенців констатує проблему з реалізацією права на освіту. Попри це, Міносвіти так і не має відповідного підзаконного акту, тобто конкретного плану дій. Подібна ситуація і з заборгованістю з пенсій. Не прийнятий необхідний Порядку Кабміну – і понад двісті тисяч пенсіонерів не отримують гарантовані законом виплати.

По-третє, відсутній законодавчий механізм вирішення житлових проблем ВПО. Це одна з найболючіших проблем. Комплексна концепція  на сьогодні відсутня, а чимало переселенців не можуть скористатися державними програмами.

Житло для ветеранів та ВПО: які перспективи?

Механізми компенсації за зруйноване або пошкоджене житло вкрай недосконалі, адже не розповсюджуються на вимушених переселенців, майно яких лишилося на непідконтрольних територіях. Також вони не забезпечують навіть мінімальних гарантій відновлення права власності, адже сума відшкодування обмежується 300 тис. гривен. Виплата компенсацій ускладнюється і відсутністю єдиного реєстру зруйнованого майна, а суди, куди звертаються переселенці за справедливістю, говорять про відсутність механізму компенсації.

Компенсація за зруйноване житло: обіцянки та реальність

По-четверте, нерідко державного фінансування недостатньо, або воно  скорочується навіть для тих програм, які вже існують. За таких умов проблема лише поглиблюється.

 Фінансування житлових програм із Держбюджету викреслено

І по-п’яте, законотворці не вивчають і не аналізують, чи ефективне законодавство у сфері захисту ВПО, і чи дійсно життя переселенців покращується від державної політики. Приміром, Стратегія інтеграції переселенців на період до 2020 року містить лише перелік очікуваних результатів, але критерії їхнього вимірювання та аналізу – відсутні.

Держава не бачить кінцевого результату своєї політики у сфері внутрішнього переміщення, а лише реагує на ті чи інші суспільні виклики. Іншими словами: гасить пожежі. Тому і не враховується позитивний досвід зарубіжних держав, які зіткнулися з проблемами масового переселення, адже згідно з міжнародним досвідом, ключовим результатом ефективності законодавства є повернення населення до тимчасово окупованих територій і недопущення конфлікту у майбутньому. Це і є основними принципами перехідного правосуддя. Отже, сьогодні відсутня стратегічна мета, і тому законодавство фокусується виключно на окремих проблемах, які не є причиною переселення, а лише його наслідками.

 Чи стане соціальне житло доступнішим для переселенців?

«Дані, які ми отримуємо в наших регулярних опитуваннях, а також результати нашої роботи показують, наскільки важливим є термінове й постійне фінансування гуманітарних проектів та заходів із відновлення, мета яких – зменшити страждання та надати довгострокові рішення для населення, що потребує допомоги в Україні», – зазначив голова представництва Міжнародної організації з міграції в Україні Ан Нгуєн.

Сподіваємося, що з прийняттям нової стратегії захисту вимушених переселенців влада врахує свої попередні прорахунки і державна політика у сфері ВПО стане більш досконалою та ефективною.

Ольга Волинська

Наталя Толуб

Оригінал: https://www.promoteukraine.org/uk/problemi-pereselencziv-z-okupovanih-teritorij-derzhava-lishe-gasit-pozhezhi/?fbclid=IwAR1-PrPmvh2N-_6RYqEexGjCTf3135WcgaPg0GqwCTA2LgQNiNUQjd5ZRvg

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут