ПОДІЛИТИСЯ
«Моя мама, Олена Пєх, працювала науковим працівником в Художньому музеї. Її приговорили до 13 років позбавлення волі за так звану «зраду Батьківщині». Уже 2.5 роки вона утримується у полоні. За цей час вона пережила щоденні жорстокі тортури, побої, моральні знущання, які довели її до спроби суїциду. Їй вкручували шурупи в коліна, через що мама майже не ходить. Також вона неодноразово ставала жертвою релігійної дискримінації. За зірку Давида на грудях її постійно називали “жидівкою”. Одна з “військових” приставила їй ніж до її горла і демонстративно зрізала зірку Давида, кинувши на підлогу… Моя мама уже пропустила два обміни і швидше за все пропустить наступний. Надії на її звільнення майже не лишилось…»

Це всього лиш одна з історій доньки цивільної заручниці Ізабели Пєх. Усього ж у полоні на непідконтрольній території Донбасу, за даними СБУ, лишається 253 людини. Серед них – 25 жінок.

Обмін, який мав відбутися у грудні – зірваний, оскільки існуючі механізми та процеси звільнення не працюють, а РФ продовжує використовувати полонених для політичного шантажу України.

«Хотілося б бути впевненою, що Україна, як правова держава вживає усіх зусиль, щоб прискорити процеси обміну, та забезпечує права свої громадян, згідно Міжнародної конвенції з прав людини та Конституції України, приводячи законодавство до дієвих змін уже сьогодні», – коментує Юлія Полєхіна, юристка ГО Правозахисна група Січ, яка надає правову допомогу полоненим та цивільним заручникам.

Підсумком зустрічі стало те, що рідним полонених, цивільних заручників та зниклих безвісти запропонували зустрітися в Офісі Президента, щоб розробити спільну дорожню карту звільнення наших громадян з полону.

Повне відео круглого столу дивіться ось тут: 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут