ПОДІЛИТИСЯ

 

Навчити відстоювати право на гідний рівень життя у прифронтових містах –  така мета нового проекту ГО ПГ СІЧ Посилення спроможності членів громад  впливати на органи місцевого самоврядування в містах прифронтової зони України», який реалізується за фінансової підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США.

 

Вже у липні та початку серпня правозахисники здійснили кілька відряджень у прифронтові міста на Сході України для того, щоб зустрітися з місцевими активістами, небайдужими жителями і органами місцевого самоврядування.

 

Шість міст – Марїнка, Красногоріка, Торецьк, Попасна, Авдіївка та Зайцеве, зібрали активістів і зустріли ГО ПГ Січ з купою питань про те, як налагодити свій побут і отримати необхідну від місцевої влади підтримку – соціально-правову чи психологічну.

Зазначимо, мова йде не про те, щоб просити по допомогу, ніби ВЦА чи міськради – це благодійні фонди, а на законних підставах – писати запити і отримувати відповіді, спонукати до дії, та правові інструменти використовувати для втілення своїх громадських ініціатив і врешті почати відчувати себе людьми, які мають громадяни, а не тільки обов’язки.

 

Коли команда писала проект, наші юристи давно знали про  непросту ситуацію у прифронтових містах завдяки попереднім візитам і роботі зі зверненнями від людей зі Сходу.  Але тільки приїхавши до тих, хто там залишається, можна відчути справжній контраст і потребу в допомозі.

 

  • Подивіться на воду, вона ж сіра, нею не те, що чай заварювати неможливо, купатися страшно…- показує нам в двох пляшках воду мешканка Красногорівки, – я писала про це листи у військово-цивільну до керівника, а він мовчить.

 

Ми з колегами подивилися одне на одного і подумали, що недарма купили воду в пляшках на зустріч. Саме тут, зоні ризику, ми повною мірою усвідомили, що пити чисту воду, як і купатися в ній – одне з невід’ємних прав людини.

 

В цих містах ми побачили і труби від буржуйок, які стирчать у вікнах хрушовок, адже тут вже давно немає централізованого опалення і забиті дошками вікна, і мішки з піском на підвіконнях…

 

Наталія Кожина, правозахисниця ГО ПГ Січ, коментує  проведені зустрічі:

 

Наразі ми провели ознайомчі зустрічі, проаналізували ситуацію і проблематику кожного міста, готуємо кілька тренінгів для громади та представників місцевих органів самоврядування. І такі тренінги –  не формальність, а необхідність, щоб люди могли отримати знали, які інструменти використовувати для захисту свої прав.

Робочі зустрічі  підтвердили наше бачення проблем життя, якими надалі живуть люди на сьомому році війни, і про яких мала б краще піклуватися держава. Втім, для того, щоб захистити себе, мешканці мають бути більш освіченими і досвідченими. І саме для цього ми втілюємо проект.

 

Адже, коли люди втрачають найпростіші речі, до яких звикли до війни, виникають не тільки питання про можливість нормального майбутнього, але, на жаль, міцно укорінюється депресивний настрій. Тому ті з нас, хто живуть в більш затишних і умовно мирних містах можуть допомогти..

 

  • У нас люди похилого віку нікому не потрібні і не мають майбутнього, крім пенсій – нічого не буде хорошого. А деякі, хто втратив рідних під обстрілом, замислюються про самогубство…

 

Власноруч ми не маємо змоги вирішити всі питання водопостачання чи відкриття суддів, ремонт пошкодженого житла чи будівництво водоводу, але ми можемо стимулювати необхідні зміни в містах, передавши мешканцям свої знання і навички.

 

Попереду – міста Луганської області, в які ми теж поїдемо для знайомства і надання правових консультацій. А вже восени-навесні 2020-2021 року організуємо два етапи тренінгів «Децентралізація та інклюзія: теоретичні засади та практичні пропозиції», а також «Інструменти взаємодії між місцевими мешканцями та органами влади на засадах інклюзії».

 

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Будь ласка, введіть свій коментар!
Будь ласка, введіть своє ім'я тут